Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

1.3. Клімат долини Дніпра у Києві

Парнікоза І.Ю.

«Вода, що випадає з атмосферних опадів, та надходить до басейну Дніпра, у вигляді дощу чи снігу, природно намагається скотитися по лініям найбільших нахилів до самої зниженої точки басейну Чорному морю»

М. Максимович

Київ розташований в області помірно-вологого клімату. Взимку Київ, як і більша частина території України, перебуває під впливом відрогу Сибірського антициклону, і тут переважають холодні і сухі вітри східних та південно-східних напрямків. З червня до вересня тут чітко виражений вплив Азорського максимуму. Тож переважають західні та північно-західні вітри, що несуть насичені вологою повітряні маси з Атлантики. Середньорічна температура повітря у Києві за період з 1961-1991 рр. становить +7.7ºС. Середня температура повітря найтеплішого місяця – липня становить +19,5ºС, найхолоднішого, січня -5,8ºС. Та якщо коливання липневих температур не перевищують 5,5ºС, то коливання січневих температур становлять 14ºС. Це обумовлюється активною циклонічною діяльністю цієї пори року і частим вторгненням теплих морських мас повітря. Середня річна температура становить +7,2ºС. Абсолютний максимуму для Києва становить майже +40ºС, а мінімум -34ºС.

Клімат зима Клімат літо
Рис. 1.3.1. Різниці температур між районами міста та околицями, зима Рис. 1.3.2. Різниці температур між районами міста та околицями, літо

Тривалість сонячного сяйва становить у середньому 1714 год. і досягає максимуму у липні. Сонячна радіація: пряма – 6410 Вт/м2 (загальна за добу); розсіяна – 1502 Вт/м2 (загальна за добу); радіаційний баланс – 40 Ккал/см2, радіаційний баланс: влітку 800 Ккал/см2, взимку 50 Ккал/см2.

Особливістю кліматичних умов у місті є те, що внаслідок запиленості атмосфери та великої вологості повітря показники інтенсивності сонячної радіації значно послаблюються. При цьому втрачається цінна її складова – ультрафіолетове випромінювання. Місту властивий парниковий ефект. Температура у ньому на 0,5-1,5ºС вища, ніж на околицях з їх лісами та чистішим повітрям і більшою інтенсивністю сонячної радіації. Відбувається це тому, що у запиленому повітрі зменшується нічне випромінювання.

Річний хід хмарності загалом протилежний ходу сонячної радіації з максимумом у грудні (83 %) і мінімумом у серпні-вересні (50 %). Відносна вологість повітря максимального значення у річному ході досягає у грудні (89 %), а мінімального – у травні (63 %). Тобто коливання середньорічних значень становить 26 %. Середня річна кількість опадів становить понад 600 мм. За характером їх річного ходу Київ належить до континентального типу. Кількість днів з опадами становить 160. Середня тривалість снігового покриву – 106 днів. Сніг випадає найчастіше у середині листопада (хоча середня дата утворення стійкого снігового покриву – тільки 10 грудня) і тане у кінці березня.

Долина Дніпра у Києві має свої мікрокліматичні особливості, які зумовлені наявністю великого водного простору річки (а також Київського водосховища), долина якої з одного боку обмежена високим та крутим правим берегом, а з іншої – низьким частково забудованим, а головним чином зайнятим парками та великою кількістю зелених островів, проток, озер, лівим берегом.

Долина Дніпра Мікроклімат Києва
Рис. 1.3.3. Долина Дніпра справляє суттєвий вплив на формування клімату Києва Рис. 1.3.4. Мезо- та мікрокліматичне районування Києва

Головним пунктом спостережень у цьому районі був гідрометеорологічний пост на Гідропарку, мікрокліматичні спостереження на якому почалися в липні 1976 р. Дані доповнювалися відомостями з інших метеостанцій. Температура повітря на дні та схилах долини може бути коливатися. Різниця залежить від часу доби, сезону та локальних особливостей розміщення пункту. Влітку на верхній та середній ділянках долини протягом світлого часу доби тепліше на 0,5-1,3 °С у порівнянні з правобережною частиною міста. Ці відміни яскраво проявляються у вечірні години, внаслідок більш повільного охолодження річки та повітря над нею. Якщо ж ділянки заплави порівнювати з лівобережною низовиною (Дарниця), то вони виявляються дещо холодніші у зв’язку з сильнішим прогрівом забудованих ділянок Дарниці (Климат Киева, 1980; Клімат Києва, 1995; Клімат Києва, 2010; http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Kyiv/).

До зарегулювання Дніпро під Києвом скресав біля половини березня. Середня дата скресання виведена з шестидесятирічних спостережень, згідно М. І. Максимовичу приходилася на 14 березня. Ось як він описує ритміку ще відносно мало порушеного Дніпра М. І. Максимович:

«Замерзає Дніпро під Києвом на початку листопада. Середня тривалість навігації 232 дня. Скресання криги у Києві відбувається звичайно на горизонті води трохи більшому за меженний. Потім по скресанню криги на притоках починається значний прихід води, який у Києві спостерігається звичайно до кінця квітня, і досягає свого максимуму між 15 та 20 числами квітня. Найбільший горизонт весняної води піднімається на Київській річці на 3,65 сажнів (7.7 м – авт.) понад низьким рівнем.

Льодостав Дніпро Крига Дніпро
Рис. 1.3.5. Замерзлий Дніпро в районі Києва, 2011 р. Широка річка замерзаючи створює величезну "льодову країну" Рис. 1.3.6. Льодова кірка у узбережжя Труханового острова, березень 2011 р.

За такого горизонту води Дніпра заливаються усі заплавні луки та острови, а весняна заплава охоплює в ширину від 5 до 8 верст (5,3 – 8,6 км авт.). Найбільший горизонт весняних вод у поточному столітті (ХІХ ст.) був у 1845 році, коли значна частина Подолу (частина міста Києва, що прилягає до Дніпра) була затоплена водою і перетворилася на кілька днів у імпровізовану «Венецію», при цьому багатьма вулицями сполучення здійснювалося на човнах. Другий величезний розлив весняних вод повторився у 1877 р. і наробив також багато біди мешканцям низинних частин міста» (Максимович, 1898).

Замерзання Дніпра починається з півночі, а скресання льодового покриву — з півдня. Завдяки цьому затори криги та спричинені ними повені на незрегульованому Дніпрі траплялися рідко (Дніпро, 1957).

Наразі льодостав на Дніпрі у Києві формується в кінці листопаду на початку грудня. Скресання відбувається до другої половини березня. В період м’яких зим замерзання криги на Дніпрі в районі Києва взагалі не утворюється.

Шуга на Дніпрі

Рис. 1.3.7. Дніпро виносить фрагменти криги з проток, лютий, 2013 р.

Станом на 1982 р. найбільшу повінь було зафіксовано в 1931 р. – 6,4 м вище умовного нуля (в перерахунку до нової відмітки нуля прийнятої в 1977 р. – 10,64 м. (Киев, 1982).

Перелік використаних та рекомендованих джерел:

Гаврилюк В.С., Речмедін І.О. Природа Києва та його околиць: Фізико-географічна характеристика.— К.: Вид-во КДУ ім. Т. Шевченка, 1956.— 70 с.

Вишневський В. І. Дніпро біля Києва. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2005. -100 с.

Дніпро // Енциклопедія Українознавства — В 10 т. / Гол. ред. В.Кубійович.. — Париж–Нью-Йорк: Молоде життя, 1957. — Т. 2. — С. 573-574.

Екологічний атлас Києва. – К.: ТОВ «Людопринт-Україна» з іноземними інвестиціями», 2017 – 60 с.

Киев: Энциклопедический справочник. /Под ред. Кудрицкого А.В. – К.: Укр. Сов. энциклопедия, 1982. – 701 с.

Климат Киева. Под ред. д-ра геогр. наук, проф. Л. И. Сакали. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980 р. – 288 с.

Клімат Києва / під ред. В. М. Волощук, Н. Ф. Токар. К.: Держкомгідромет України, 1995. – 80 с.

Клімат Києва / під ред. В. І. Осадчий та ін. К.: Ніка-центр, 2010. – 320 с.

Максимович Н. И. Днепр у гор Киева. Краткий гидрографический и исторический очерк. – Киев: Тип. Кульженко 1898. – С. 1-39.

Рощин А.Н. Сам себе синоптик – 2 изд., доп.-К.: Рад. школа, 1983. – 206 с.

Використано фото автора та ілюстрації з вказаних джерел