Мукачеву. 3
Софія Малильо
Квітуй, Мукачево, із роду в рід,
Втішайсь дарами рідної природи!
Тебе вінчає рідний небозвід,
Тобі слугують Латориці води.
Будуй, Мукачево, і багатій,
В бутті твоїм – ще лиш прекрасний ранок!
Із висоти на ріст потужний Твій
Зі здивуванням дивиться Паланок.
Ми завжди чуйні до нових ідей,
Та бережем їх предківські основи,
І владарюють у серцях людей
Шевченко й Пушкін, Мункачі й Духнович.
І буде кожен день благословен
Твоєї, любе місто, долі й праці,
Бо ж під державним маєвом знамен
Живуть у згоді люди різних націй.
Твори, Мукачево, і процвітай!
Хай процвітає Твоя добра слава,
Аби пишавсь тобою рідний край,
Пишалася і славилась Держава!
30/VII.2007.
Наш любий краю, ріднії Карпати
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
