Воловець. 1
Софія Малильо
На горі високій стоїть Хрест Господній,
Навіває людям думи благородні,
Промовляє палко до людських сердець:
Бережіть свій рідний Воловець!
Стоїть Хрест Господній на горі високій,
В нім надія наша на радість і спокій, –
То Господь взиває до наших сердець :
Полюбіть свій рідний Воловець!
Полюбімо в нім не суєтне, а сутність!
Ми зазнали горя! – вірмо у майбутність,
І по вірі й праці нам воздасть Творець,
Поблагословивши Воловець!
І спасенний дар Його благословення
Хай нас піднесе над лиха сьогодення,
І постане з наших добрих устремлінь
Воловець щасливих поколінь!
Тож і нині й завжди хай благословиться
Наша верховинська маленька столиця,
В царстві гір – веселий людський острівець,
Дорогий наш, любий Воловець!
5/ІХ-2003.
Наш любий краю, ріднії Карпати
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
