Мови
Софія Малильо
Я на своїм віку вивчала різні мови
і говорю те не для похвальби,
бо ж і засвоїла насправді, до основи,
одну лиш мову чорної журби.
Всі мови чарівні в своїй глибинній суті,
вони – найвищі людськості скарби.
Творили їх і знані, й позабуті
невтомні трударі, незрідка і раби.
Тепер, на схилі літ, з жадобою дитини
до мови припаду, яку створив мій рід.
Найменше слово в ній цінніше від перлини,
і в кожнім з них – наш славний родовід.
26/XII-1990.
Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ
|
