Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Баба в церкві

Степан Руданський

Варіанти тексту

Прийшла в церкву стара баба,

Свічок накупила;

Де була яка ікона,

Всюди поліпила.

Іще пара остається,

Де їх приліпити?..

«Ага! – каже.– Пошукаю

Святого Микити!»

Найшла баба і Микиту –

Святий чорта ціпить!..

Баба їдну йому ставить,

Другу чорту ліпить…

Видять люди й розважають,

Щоби не ліпила;

«Що ти, бабо,– кажуть,– робиш?

Та ж то вража сила?..»

Але баба обернулась:

«Не судіте, люди!

Ніхто того не відає,

Де по смерті буде…

Чи у небі, чи у пеклі

Скажуть вікувати;

Треба всюди, добрі люди,

Приятелів мати».

18 апреля [1858].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1894, ч. 4, стор. 81, під назвою «Треба всюди приятеля». Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 84 – 84, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 177.