Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Р / Степан Руданський / Приказки / Хмельницький з ляхами

Приказки

Хмельницький з ляхами

Степан Руданський

X

Варіанти тексту

Стали колись Хмельницького

Ляхи підмовляти,

Щоби нашу Україну

З Польщею з’єднати.

А Хмельницький їм говорить:

«Сядьте, добрі люди!

Послухайте мої казки,

Чи правдива буде?..

Ото був собі господар,

Мав їдного сина,

І любив він його щиро,

Сказано, дитина…

Любив його, як дитину,

Годив, як паняті;

Але в того чоловіка

Був і вуж при хаті.

І, бувало, як дитина

За обід сідає,

В тую пору із-під печі

І вуж вилізає…

І що дитя йому кине,

Що само упаде,

Вуж полізе, позбирає,

Вуж і тому радий!..

Але раз дитя почало

Із вужем дрочитись:

Дрочилося, дрочилося,

Далі стало битись.

Вуж до піни розізлився,

Укусив дитину;

Аж надходить і господар

В ту ж саму годину.

Як ударив по вужеві,

То хвіст і остався,

А вуж живий та безхвостий

У нору сховався…

Нема в хаті вже дитини,

І вужа не стало;

А тим часом господарство,

Як вода, спливало.

В рік ісплила вся маєтність,

Всі його пожитки,

Ба й на ньому не зосталось

Ні рубця, ні нитки.

Іде, бідний, до ворожкл;

Світить вона свічі,

Погадала, погадала,

Каже: «Чоловіче!

Мав-ись,– каже,– чоловіче,

Ти вужа хатнього!

Все багатство і маєтність –

Все було від нього.

А як ти з ним посварився,

А, може, й побився,

То отож ти через теє

Усього лишився!..»

Повертається господар

До своєї хати,

Прислонився коло печі

Та й став вужа звати…

Вилізає вуж безхвостий

Та й стаїв говорити:

«Ні вже, – каже, – чоловіче,

Разом нам не жити!

Скілько ти на мене глянеш, –

Зараз пригадаєш,

Що довіку через мене

Ти сина не маєш!

А що я на тебе гляну,

Зараз пригадаю,

Що довіку через тебе

Я хвоста не маю.

Буду тобі, чоловіче,

Все добро робити,

Але разом із тобою

Не буду я жити!..»

Отак воно, добрі люди!

Польща – то дитина,

Король польський – то господар,

А вуж – Україна!..»

18 апреля [1858].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1894, ч. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 87-88, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 181 – 183.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2749

Модифіковано : 19.11.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.