Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Р / Степан Руданський / Приказки / Пан і Іван в дорозі

Приказки

Пан і Іван в дорозі

Степан Руданський

X

Варіанти тексту

Побратались пан з Іваном,

По світі мандрують,

Разом їдять, розмовляють.

Разом і ночують…

На кожному через плечі

Висить по торбині;

Лиш пан таки у чемерці,

Іван у свитині…

Ідуть вони дорогою,

Стали ночувати,

Аж задумав пан поганий

Хлопа ошукати…

Та й говорить до Івана

«Знаєш що, Іване?

То нам варто б попоїсти!..»

«То що ж? Їжмо, пане!..»

«Але знаєш що, Іване?

Починаймо з твої!

А як твоя спорожніє,

То тоді до мої!»

«Добре, пане!» – Іван каже,

Зняв свою торбину,

На травиці зеленії

Постелив свитину.

Попоїли таки добре:

Комара здушили…

Рано встали, до снідання

Торбину кінчили.

Прийшов вечір. Знов у полі

Стали ночувати.

Вже панову отсе б торбу

Треба починати.

Але пан про те ні слова,

На землі лягає,

Кладе торбу під голови,

Хлопа замовляє:

«Що би ти робив, Іване, –

Став його питати, –

Якби тобі довелося

Таке поле мати?..»

«А що ж, пане, я орав би,

Хлібом засівав би

Та ходив би до Адесу,

Сіль і гроші мав би…»

«А що я – не так робив би, –

Пан почав казати: –

Я казав би на сім полі

Місто збудувати…

Там би в мене стояв палац,

Там підряд крамниці,

Там перекупки з булками,

А тут дві різниці…

Отоді приходь, Іване,

В мене балювати!..»

«Ет, спасибі, – Іван каже, –

Лучче будем спати!..»

Незабаром на все горло

Став Іван хропіти,

Незабаром коло него

Став і пан сопіти…

Тілько що пан заснув добре,

Іван підійнявся

Та до панської торбини

Як сам присотався…

То і курку, і печеню,

І кавалок кишки –

Все, що було у торбині,

Стеребив до кришки.

Пробудився пан раненько.

Пропаща година!

І сам, бідний, хоче їсти,

І пуста торбина…

Розбуджає він Івана

Та й його питає.

А Іван стиснув плечима

Та й одповідає:

«А що ж, пане, та ж ви вчора

Місто будували:

Тут стояли дві різниці,

Там булки стояли!…

А по місті, звісне діло,

Собаки ходили!..

То вони-то вашу торбу,

Певне, стеребили!»

Посвистав пан по торбині,

Нічого діяти!..

«Вставай, – каже, – вже Іване!

Пора мандрувати».

Пішли вони, ідуть степом,

Тяженько зморились…

Аж насилу перед вечір

До села прибились.

Відчиняють коловорот,

Аж блукає гуска.

Іван гуску – та в торбину:

Є вже і закуска…

Повернули в пусту хату,

Гуску спорядили:

Общипали, обшмалили,

У піч посадили…

Але пан гадає знову

Хлопа ошукати,

«Знаєш, – каже, – що, Іване?

Ми лягаймо спати!

Та кому із нас присниться

Кращая закуска,

То вже ціла тому взавтра

Достанеться гуска!..»

«Та як спати, то і спати,

Не батька питати!»

Постелив Іван свитину

Та й лягає спати…

Але рівно вопівночі

Іван пробудився,

Із’їв собі цілу гуску

Та й знов положився.

Встає рано й пан голодний

Та й давай казати,

Як то він во сні до бога

Ходив балювати,

Та якії там потрави

Йому подавали,

Як його й самі святії

Їсти припрошали…

«Ані слова! – Іван каже: –

Ваша правда, пане!

Я сам бачив, як ви їли

Якісь марципани…

Та й дивлюсь, що не голодні,

Маєте закуску,

Та до печі помаленьку,

Та й стеребив гуску!..»

«Чи ж то правда? – пан питає. –

Всю із’їв, Іване?»

«Та аби я так здоров був,

Як всю із’їв, пане!..»

Димом здимів пан із хати,

А Іван озвався:

«Хтів пан когось ошукати,

Та й сам ошукався!..»

15 апреля [1858].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1894, ч. 1, стор. 10 – 11. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 70 – 73.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 150 – 154.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 7074

Модифіковано : 19.11.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.