Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Сама учить

Степан Руданський

Варіанти тексту

Біжить дівка; в руках курка,

Сито під пахвою.

Аж дивиться: спочиває

Козак під вербою.

Розпалилася дівчина,

Гвалтом чогось хоче:

То підійде, то загляне

Козакові в очі.

То пуститься утікати,

То знов підступає.

«Та чого ж ти утікаєш?» –

Козак промовляє.

«Який змисний!.. утікаєш!..

Еге!.. не втікати?!

Я вже бачу, що ти хочеш!

Бодай не казати!..»

«Та дурна ти! втікла б курка!

Як тут що зробити?»

«Який змисний!.. втікла б курка?!

А ситом накрити!..»

Не знав козак, що робити, –

Сама научає…

Козак живо видер курку,

Ситом накриває.

Кладе дівку під вербою,

Зміряв, як годиться…

Пішла дівка дорогою –

І не нахвалиться…

18 апреля [1858].

Примітки

Вперше надруковано у виданні: «Твори Степана Руданського. Том III. У Львові, 1897», стор. 44 – 45. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 81, звор. – 82.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 172.