Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Києвознавство / Київські острови та… / Розділ 2. Історія київських… / 2.10. Заплава Дніпра в Києві…

Київські острови та прибережні урочища
на Дніпрі – погляд крізь віки

Розділ 2. Історія київських островів та заплавних урочищ

2.10. Заплава Дніпра в Києві після 2000 р.

Парнікоза І.Ю.

Людина, відколи з’явилася на землі, почала пригноблювати природу. Аж нарешті пригнобила її так ґрунтовано, що аж волосся встає на голові від однієї думки, про можливість опинитися у порожнечі сам на сам – з трупом…

Ян Гілберт Павліковський

Природа та культура, 1913 р.

Дев'яності роки для не трансформованих та не забудованих на попередньому етапі дніпровських островів та заплавних урочищ під знаком не втручання. Економічна криза та перше десятиліття становлення незалежної України призвели до паралічу промисловості на берегах Дніпра та не сприяли будівельній активності. В той же час пануючий тоді стан речей дозволив провести в рамках заплави Дінпра стоврення додаткових об’єктів природно-заповідного фонду. Втім, бурхливі 2000-ні принесли поновлення будівельного пресу на заплаву Дніпра. З початку 2000-х р.р. Київ охопила нова будівельна лихоманка. Налагоджений конвеєр передачі землі під забудову майже за безцінь призвів до того, що головною статтею київської «економіки» стало будівництво. В умовах його величезної прибутковості під забудову почали відводитися всі фізично придатні для цього території, без огляду на їх природну чи історичну цінність. В умовах, коли об’єкти природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини не винесені в натуру та не значаться у документах державного земельного кадастру, їх знищення з юридичної точки зору стало можливим. Абсолютно така сама ситуація склалася з прибережними захисними смугами та водоохоронними зонами. Зелені масиви, зокрема, заплави, також стали жертвою численних змін цільового призначення землі, внаслідок чого вони відводилися під забудову, а також численних змін до Генерального плану розвитку Києва (див. ).

Окремо слід згадати так звану концепцію “ущільнення забудови” міста Києва, про яку багато говорив 2000-2001 р. тодішній головний архітектор Києва С.В. Бабушкін у численних заявах та інтерв’ю. Не виключено, що Бабушкін був лише виконавцем наказів, що подавалися тодішніми можновладцями (на чому наголошує у неофіційних розмовах тодішній голова Управління Генплану М.Дьомін). Та відповідальність за політику “ущільнення забудови” лежить не лише на О. Омельченку, а й на Бабушкіні, котрий вважав, що забудова дворів, сквериків та інших місць, пристосованих для відпочинку, є річчю прийнятною і нормальною. Інша справа, що громадськість аж надто пасивно поставилася на той час (2000-2001 р.р.) до пропонованої політики містобудування, вочевидь, переймаючись більше питаннями цілковитої нестачі грошей у бюджетників, а не питаннями краси чи охорони природи рідного міста ().

В 2000-х роках також значно зросло рекреаційне використання заплави Дінпра в Києві. Зростання фінансових можливостей частини киян призвело до збільшення човнового парку, збільшення кількості пляжів, розважально-відпочинкових центрів тощо.

В цей же час південна частина київської заплави перетворилася на місце розміщення чергових елітних житлових масивів. В цьому випадку Київ попрямував дорогою інших великих міст світу, де престижним вважається жити за містом.

Все це негативно позначилося на збереженні дніпровської заплави в місті. В умовах практично повної відсутності можливостей для контролю цієї ситуації з боку державних контролюючих органів, кругової поруки чиновників та забудовників, обличчя рідного міста намагалася врятувати лише громадськість. В 2004-2017 рр. активність громадськості на захист зелених масивів міста різко зросла, що призвело до формування численних громадських ініціатив та рухів. Серед них слід згадати рух «Збережи старий Київ», громадську ініціативу «Почайна», громадська спілка «Труханів острів» тощо. Цей час відзначається також активною роботою громадських екологічних організацій: Київського еколого-культурного центру, Дружини охорони природи «Зелене Майбутнє», Національного екологічного центру тощо.

2.10.1. Київський Поділ після 2000 р.

2.10.2. Оболонська (північна) правобережна заплава та острови у Києві після 2000 р.

2.10.3. Острів Муромець після 2000 р.

2.10.4. Труханів острів після 2000 р.

2.10.5. Долобецький острів – урочище Горбачиха після 2000 р.

2.10.6. Острів Венеціанський (Гідропарк) після 2000 р.

2.10.7. Лівобережна заплава Дніпра у Києві після 2000 р.

2.10.8. Видубичі, острови Жуків, Чернечий (Водників), Конча-Заспа та ін. після 2000 р.

2.10.9. Перелік використаної літератури до розділу Заплава Дніпра після 2000 р.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 210

Модифіковано : 14.09.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.