Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

2.10.2. Оболонська (північна) правобережна заплава та острови у Києві з 1991 р.

Парнікоза І.Ю.

Острів Великий (Північний). Наразі, хоча міська межа офіційно не затверджена, формально знаходиться за межами Києва, проте, відчуває все більший антропогенний прес. Як ми вже вказували раніше, його абриси були суттєво змінені забором ґрунту для гідронамиву. Наразі ж на його території зростає рекреаційне відвідування, що призводить до засмічування території та посилення пожежної небезпеки. Періодично виникають також ідеї перенесення на цей острів дніпровського водозабору, у чому кияни не без підстав вбачають спроби обґрунтування його приватної забудови.

Затока Верблюд. Дбайливо залишена при розбудові Києва у вигляді зеленої зони, заплава між дачним масивом та затокою Верблюд невдовзі стала об’єктом забудови. Розроблений на цю територію проект містечка включає зведення на вулиці Богатирській на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі Києва аж 277 котеджів. Замовником цієї забудови виступило комунальне підприємство “Генеральна дирекція по обслуговуванню іноземних представництв″. У містечку передбачена вся інфраструктура: дошкільна установа і початкова школа, лікувально-профілактичний і фізкультурно-спортивний комплекс. Крім того, заплановані готель, центри торгівлі, культури і відпочинку, адміністративний з пожежним депо, ресторан, човнова станція і селекційно-технологічний центр кінного спорту (). Знищення заплави вже почалось і триває стрімкими темпами, загрожуючи тій самій унікальній Оболонській діброві.

Озеро Міністерське. Розташоване у межах заплави на межі з боровою терасою, це кар’єрне озеро на сьогодні сформувало свою багату екосистему. У той самий час весь простір між його північним узбережжям та вул. Богатирською вже забудований котеджами. Саме ж озеро влітку потерпає від навали рекреантів, які переважно добираються сюди власним автотранспортом.

Оболонь. Під час другого періоду забудови, що триває з початку 2000-х і до наших днів, на Оболоні з'явилися нові, більш висотні (22-25 поверхів) житлові будинки, побудовані, в основному, ближче до Дніпра. Оболонь стала вважатися привабливим житловим районом. У 2004 р. пішохідну доріжку навколо озера Біле відремонтовано, влаштовані сходи до озера, освітлення, малі архітектурні форми. Південно-західний бік озера займає піщаний пляж, відкритий для відвідувань ().

Наразі на Оболоні розташований ряд православних церков, а також проектується римо-католицький костьол парафії Св. Франциска з Асизу на вул. Героїв Дніпра біля будинків № 6 та № 8/9 ().

На території урочища Наталка, частково забудованого на початку 2000-х р.р., певний час розташовувався шоу-парк «Золоті ворота», який славився своїми постановками епізодів з часів Київської Русі. Наразі він, на жаль, стоїть у руїнах. У районі Київського суднобудівного технікуму (урочище Тартак) шляхом гідронамиву житлова забудова висунулася майже впритул до Дніпра.

У 2000-х рр. повернулися до ідеї створення паркової зони на Оболонській набережній, але вже трохи з іншою концепцією. У цей час вирішено було замість ошатних зелених берегів звести тут чергову кам’яну набережну з прогулянковими доріжками. У ході реалізації цього задуму було знищено суттєву частину прибережних водозахисних насаджень. А на верхівці берегозахисної дамби розташувалися приватні котеджі. Позитивною рисою новоствореної набережної є хіба що розташована на ній виставка скульптури.

Рис. Оболонська набережна (фото Парнікози І.Ю.) Рис. Одна зі скульптур на Оболонській набережній (фото Парнікози І.Ю.)

Опечень. Кар’єрні озера, викопані трасою колишньої Почайнинської протоки, на сьогодні також сформували прибережно-водну рослинність, втім, вони, на жаль, затиснуті між сучасною забудовою, береги їх сильно забруднені. Незважаючи на це, вони використовуються місцевим населенням для риболовлі.

У процесі зведення поблизу в’їзду на Московський міст торгових центрів було засипано кілька кар’єрних озер, які до того тут існували (на південь від оз. Вербне).

Гавань-Рибальський півострів. З початком 2000-х років нова будівельна лихоманка, що охопила столицю України, призвела до пошуку нових територій, придатних для комерційної забудови. Таким чином, черга дійшла і до півострова Водників. Забудовники вважають, що у Києві наразі немає кварталу, де б у комплексі розміщувалися лише офісні й адміністративні споруди (хоча ними практично спотворено вже весь центр міста). Як вони вважають, саме у межах заплави розташовуються території, де можна реалізувати найсміливіші фантазії зодчих — це промислова зона на Теличці, а також Рибальський острів. Нещодавно містобудівна рада погодилася змінити призначення 100 га цієї землі з промислового на офісно-адміністративне і створити на Подолі центр “Київ-Сіті”.

Проект, за задумом його архітектора Г. Куровського, мав би стати порятунком для Києва, адже покликаний зберегти його старовинну частину та зелені зони шляхом концентрації всіх цих об’єктів на півострові Водників. Втім, у сучасних реаліях, коли будь-які містобудівні плани необмежено часто корегуються, зведення Київ-сіті навряд чи змусить когось відмовитися від атак на інші території. У такому разі, ми будемо мати, всупереч задумам архітекторів, і висотну забудову на Рибальському півострові (яка, на жаль, повністю змінить вигляд правого берега), а також так само і всі інші агресії, яким цей проект намагався запобігти. Окремим питанням є те, що замовником “оновлення” згаданої території виступив сам завод "Ленінська кузня", керівництво якого пообіцяло перенести основні виробничі потужності підприємства до Криму, залишивши у Києві лише офіс та проектувальний центр. Таким чином, в інтересах виключно дирекції заводу буде фактично знищене підприємство з довгою і славною історією. Наразі “Ленінська кузня” займає 53 га території, а на 47-ми розміщено Міністерство внутрішніх справ, різноманітні організації, а також гуртожитки та відомче житло, які, наразі, дійсно перебувають у жалюгідному стані. Втім, не треба забувати, що це – історичне підприємство, має бути обов’язково збережений його музей, а також такі цінні об’єкти півострова, як парк Моряків з пам’ятником монітору «Железняков», а також старі споруди та гавань колишньої бази Дніпровського загону Пінської військової флотилії.

Збереження усього цього, згідно з проектом «Київ-сіті», є проблематичним. Адже, згідно з наявною технічною інформацією про цей проект, півострів вже вкриває технічна чотириповерхова платформа, де б умістилися всі комунікації, а також спланували транспортні шляхи таким чином, аби вони не перетинались і рух у підземних коридорах був однобічним. Тунелем проляже і нова гілка метро, яка виходитиме на Подільсько-Воскресенський міст.

А вже на цій велетенській платформі споруджуватимуть адміністративні центри, офіси, торгові заклади, готелі й апартаменти. Причому для зведення кожного окремого будинку передбачається проводити конкурс із залученням вітчизняних і зарубіжних інвесторів та архітекторів. Треба також відремонтувати Вантовий міст, зробити його лише пішохідним і змонтувати там “рухому доріжку”, яка доправлятиме людей у торгові центри. Цілком реально збудувати “Київ-Сіті” за вісім-десять років, вважає Георгій Куровський. До того ж, є ідея переселити саме на Рибальський острів Київську міську державну адміністрацію, а також частину міністерств і відомств, які нині розкидані всім містом.

На обговоренні проекту “Київ-Сіті” від інших архітекторів лунали побажання обмежити висотність забудови, щоб зберегти панораму Києва ().

Наразі на Рибальському півострові тривають роботи з будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу та пов’язаних з ними розв’язок.

В 2010 р. закінчено перекидання через гирло Гавні нового автомобільного мосту. Цей міст повністю зданий в експлуатацію 23 жовтня 2010 року. В 2016-17 рр. тривала забудова Рибальського півострова житловим комплексом «Рибальський».