Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Києвознавство / Київські острови та… / Розділ 2. Історія київських… / 2.9. Заплава Дніпра у Києві в…

Київські острови та прибережні урочища
на Дніпрі – погляд крізь віки

Розділ 2. Історія київських островів та заплавних урочищ

2.9. Заплава Дніпра у Києві в 1943-1990 рр.

Парнікоза І.Ю.

Спить натомлене місто

Мирним лагідним сном,

Ген вогні, як намисто,

Розцвіли над Дніпром…

І. Шамо «Києве мій»

В описуваний період відроджується передвоєнне значення Дніпра для Києва як важливої економічної артерії. Активно функціонують пасажирський та вантажний порти (останній в Київській Гавані). Також Дніпро зберігає важливу роль як головне джерело водопостачання міста.

Разом з тим, посилюється порівняно молоде рекреаційно-ландшафтне значення Дніпра. Водночас елемент колишньої економічної цінності – заплавні луки та місця риболовлі остаточно втрачають своє значення. Усі заплавні землі розглядаються тепер лише як території для можливого розвитку міських районів і поступово зникають поховані під гідронамивом нових міських районів.

Зникають і традиційні селища водників на островах (після війни вони не відновлювались), а на місці при-заплавних київських сіл розбудовуються великі житлові райони. Забудовані одноманітними багатоповерхівками ці безликі райони виглядають схожими один на одного. Відбувається також освоєння заплави під садово-городні ділянки (так звані дачі).

Суттєвий вплив мало спорудження водосховищ, які порушили нормальний гідрологічний режим. Це, зокрема, викликало зміни рослинності дніпровських островів та заплавних урочищ у Києві. Всі ці фактори безповоротно трансформували ландшафти Київської заплави. Проте вони ж викликали усвідомлення цінності зелених елементів заплави, що втілилося у створенні численних парків: на Трухановому острові, Гідропарку, парку Дружби Народів тощо. На початку 1990-х рр. прийшло також усвідомлення цінності непорушених фрагментів заплави – місць поширення аборигенної фори та фауни, ділянок, на яких зберігся природний гідрорежим. Але розбудова природно-заповідного фонду тут почалася лише після набуття Україною незалежності.

Відбувається поступове переосмислення цінності історичного (колись заплавного) урочища – Поділ. І хоча в описаний період він втрачає велику кількість історичних будинків, його храми та визначні споруди визнаються пам’ятками, проводиться їх реставрація. У 1980-ті рр. реалізується проект з відновлення історичного середовища Контактової площі, який став лише початком відновлення колишнього обличчя центру Подолу.

2.9.1. Містобудівна та господарська характеристика заплави Дніпра в Києві у 1943-1990 рр.

2.9.2. Дніпровські мости у Києві 1943-1990 рр.

2.9.3. Історичне ядро міста – Київський Поділ в 1943-1990 рр.

2.9.4. Оболонська (північна) правобережна заплава та острови у післявоєнному Києві 1943-1990 рр.

2.9.5. Острів Муромець у 1943-1990 рр.

2.9.6. Труханів острів у 1945-1990 рр.

2.9.7. Долобецький острів – урочище Горбачиха у 1943-2000 рр.

2.9.8. Острів Венеціанський (Гідропарк) у 1943-1990 рр.

2.9.9. Лівобережна заплава Дніпра у Києві у 1943-1990 рр.

2.9.10. Видубичі, острови Жуків, Чернечий (Водників), Конча-Заспа та ін. в період 1943-1990 рр.

2.9.11. Перелік використаної літератури до розділу Заплава Дніпра Києві в 1943-1990 рр.: зелений період та гідронамив

2.9.12. Галерея до розділу Заплава Дніпра Києві в 1943-1990 рр.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 491

Модифіковано : 10.08.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.