Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Києвознавство / Київські острови та… / Розділ 3. Інші складові… / 3.1. Об’єкти… / 3.1.8. Поля…

Київські острови та прибережні урочища
на Дніпрі – погляд крізь віки

Розділ 3. Інші складові цінності долини Дніпра в межах міста Києва

3.1. Об’єкти історико-культурної спадщини Дніпровської долини

3.1.8. Поля історичних битв, меморіальні місця

Парнікоза І.Ю.

Дуже популярна у світі складова історико-культурної спадщини, яка дозволяє відчути зв’язок з героїчними подіями минулого та стати безпосереднім учасником історичного дійства. В межах долини Дніпра для цього існують великі не використані можливості.

1. Матвіївська затока

Матвіївська затока – розташована в 3 км нижче річкового вокзалу затока Труханового острова, за струменеспрямовуючою стрілкою, насипаною в кінці Труханового острова в останній чверті XIX в . Довж. затоки – більше 2 км, шир , – 300-500 м. Знаходиться в нижній частині бувш. протоки Старик, яка брала початок нижче нинішнього Подільського моста. В ХІХ ст. Старик був перекритий дамбою. Матвіївська затока є місцем безпосередньо пов’язаним з буремними подіями нашої історії.

Дев'ятнадцятого серпня 1651 р., після дуже важких подій, відмічених поразками під Берестечком та Ріпками, на сучасній Матвіївській затоці (а тоді – головному річищі Дніпра між Трухановим і Почайнинською косою) козацькі чайки зустрілись у бою з річковою флотилією Речі Посполитої і у рішучій битві перемогли її. Зображення цієї битви знаходимо на одному з надзвичайно реалістичних малюнків А. ван Вестерфельда.

Рис. 3.1.238. Матвіївська затока на супутниковій мапі Києва Рис. 3.1.239. Матвіїівська затока

Саме з цієї перемоги почалося визволення Києва від каральних військ Януша Радзівіла. Адже одночасно Чернігівський полк остаточно перерізав і сухопутні комунікації Радзівіла, відітнувши його північні тилові бази у Гомелі та Мозирі. Армія віленського польного гетьмана була оточена у Києві. (Олейник, 1983; ).

Необхідне встановлення гідного пам’ятного знаку на честь цих подій. Натомість київська мерія воліє витрачати гроші на капітальний пам’ятник шведським фанам. Сором та марнотратство.

Рис.3.1.240. Зображення річкової битви біля Труханового острова на рисунку А. ван Вестерфельда – 1651 р. Рис.3.1.241. Реконструкції річкової битви на Трухановому могли б стати родзинкою київської туристки

Необхідно також організувати історичні реконструкції цієї битви, що можуть стати ще однією родзинкою туристичного обличчя Києва.

У зв’язку з Матвіївською затокою слід згадати і місце затоплення монітора «Ростовцев». Цей броньований низьководний корабель збудований на Ленінській кузні входив до Дніпровського загону річкових кораблів Пінської військової флотилії. 18.09.1941 року монітор був підірваний командою у берега Матвіївської затоки на глибині 4-5 м. 2 роки він пролежав біля узбережжя затоки. Спроб підняти його німцями не робилося.

Рис.3.1.242. Т.з. пам’ятник шведським футбольним фанам на Трухановому острові Рис.3.1.243. Місце загибелі монітора «Ростовцев» на супутниковому знімку Києва

29.06.1944 р. Він був піднятий, згодом відновлений у якості учбового судна. Нажаль в 1955 р. цей цінний корабель віддали на злом.

Судячи по знімку наведеному В. Спичаковим, на якому добре видно будівлю на другому плані, зірваний монітор затонув біля судноверфі (так званого ІІІ затону). Необхідно встановити пам’ятний знак на Трухановому острові на честь загиблого монітора, та включити його відвідування в рамках екскурсії Трухановим островом (Спичаков, 2009).

Рис.3.1.243. Німецький єфрейтор на фоні носової гарматної вежі монітора «Ростовцев» Рис.3.1.244. Урочище Конча-Заспа на супутниковій мапі Києва

2.Урочище Конча-Заспа

Урочище «Конча-Заспа» відоме як місце ще однієї переможної битви козацьких військ Богдана Хмельницького з військами литовського гетьмана Я. Радзівіла. Коли, відступаючі від Берестечка полки Б. Хмельницького частиною своїх сил також блокували литвинів у столиці з заходу, Радзівіл прийняв рішення прориватися до польських військ, які на той час міцно зав’язли під Білою Церквою у позиційних боях з козаками.

Рис.3.1.245. Пам’ятник Б. Хмельницькому та його сподвижникам в м. Жовті Води Рис.3.1.246. Монітор «Смоленськ» на позиціях під Києвом

При цьому лівий фланг відступаючих литвинів 31 серпня 1651 р. був розбитий київським полком А. Ждановича на Жуковому острові (Конча-Заспі) (Олейник, 1983; ). Необхідне увічнення пам’яті про битву в символічному місці в урочищі «Конча-Заспа» пам’ятною стелою чи навіть монументом, подібним до зведеного у місті Жовті води на честь славнозвісної битви. Необхідно також організувати історичні реконструкції цієї битви. При цьому однак необхідно пам’ятати про велику природничу цінність території Жукового острова та наявність тут двох об’єктів природно-заповідного фонду: ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів», 1794.6 га; та ландшафтного заказника місцевого значення «на лівому березі оз. Конча», 80 га.

3. Місце контрбатарейної боротьби монітора «Смоленськ»

Під час оборони Києва 1941 р. підтримку наземним військам надавав Дніпровській загін Пінської військової флотилії. Інколи виникали навіть артилерійські дуелі кораблів і німецької артилерії. Зі звіту капітана 2-го рангу Брахтмана Г. І. докладно відомі обставини однієї деталі такої дуелі, в якій приймав участь МН «Смоленськ» (Спичаков, 2009).

На висотах у районі південніше Віти-Литовської стояла далекобійна батарея ворога, позиції якої з КіУР не проглядалися. Батарея (її називали «Чорт») безкарно обстрілювала Дарницький залізничний міст та місто. Вночі з 14 на 15 серпня 1941 р. МН «Смоленськ» зайняв вогневу позицію у затоці Шуляговка напроти с. Віта-Литовська, тобто зайшов у фланг батареї.

Висунутий на острів (це найімовірніше була суч. коса Козачого острова – тоді острів. Достатньо висока над рівнем Дніпра) пост корегування за спалахами гармат батареї визначив дані для вогню та передавав їх на монітор. «Смоленськ» подавив батарею ворога. Позиція була обрана так вдало, що корабель так і не був виявлений супротивником. 23 серпня 1941 р. монітор залишив позицію для здійснення аварійного ремонту (Спичаков, 2009).

За схемою складеною дослідником Пінської військової флотилії В. Спичаковим, ми можемо визначити місце звідки вів вогонь монітор «Смоленськ». Дане місце має отримати спеціальний пам’ятний знак. Окремий пам’ятний знак також треба встановити на Козачій косі.

Рис.3.1.247. Козача коса (в 1941 -острів) на якій знаходився коригувальний пост артилерії монітора «Смоленськ» Рис.3.1.248. Схема контрбатарейної боротьби Монітора «Смоленськ»

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1110

Модифіковано : 26.04.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.