Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Києвознавство / Київські острови та… / Розділ 3. Інші складові… / 3.1. Об’єкти… / 3.1.4.…

Київські острови та прибережні урочища
на Дніпрі – погляд крізь віки

Розділ 3. Інші складові цінності долини Дніпра в межах міста Києва

3.1. Об’єкти історико-культурної спадщини Дніпровської долини

3.1.4. Кораблі-пам’ятники

Парнікоза І.Ю.

Здавна Київ і Дніпро нероздільні. З Київської Гавані в різний час вийшли не тільки лодії чи баржі, але й справжні бойові кораблі. Деякі з них повернулися на Дніпровські береги після війни, щоб стати пам’ятниками нашого трагічного минулого. Проте ми досі не маємо свого музею річквового флоту, чи хоча б корабля-музею. Продовжуємо екскурсію заплавою Дніпра в пошуках…кораблів!

1. Монітор «Железняков»

На території Рибальського півострова знаходиться меморіальний Парк моряків, де 1967 р. встановили низьководний броньований річковий корабель монітор «Железняков» – єдиний з моніторів Київської побудови, що вцілів у боях Великої Вітчизняної війни. Закладено корабель на заводі "Ленінська кузня " у Києві 25 листопада 1934 р., спущений на воду 22 листопада 1935 р. До строю він став 6 листопада 1936 р. Водотоннажність 230 т, потужність дизелів 280 л. с., швидкість ходу 8,8 вузла. Довжина найбільша 51,2, ширина 8,2, осадка 0,88м. Бронювання: пояс – 20, палуба – 16 мм. Озброєння: дві 102-мм гармати, чотири 45-мм гармати і чотири кулемети. У червні 1940 р. в Ізмаїлі стали створювати Дунайську флотилію. В її завдання входило підтримувати прирічні фланги сухопутних військ і десантів, висаджувати тактичні десанти, забезпечувати протимінну оборону Дунаю, переправу і перевезення військ, а також вести боротьбу з річковими силами супротивника.

Рис. 3.1.94. Монітор «Железняков» на супутниковому знімку Києва Рис. 3.1.95. Монітор «Железняков»

З Дніпра на Дунай було вирішено перевести п'ять моніторів – "Ударний", "Железняков", "Жемчужин", "Мартинов" і "Ростовцев". Ці кораблі в числі перших 22 червня 1941 року вступили в бій з румунами і майже місяць діяли спільно з сухопутними частинами, не допускаючи форсування річки. Але в середині липня 1941 р. стало зрозумілою необхідність відступу. 19 липня Дунайська флотилія крізь вогонь румунських берегових батарей прорвалася в Чорне море і під прикриттям кораблів флоту в повному складі прибула до Одеси. Після цього річкові кораблі, які вчинили незвичайний для них перехід морем, зосередилися в Миколаєві і Херсоні. Їх швидко відремонтували і перекинули на Південний Буг і Дніпро. З усіх моніторів радянської побудови, які взяли на себе перший удар ворога, найдивовижніша доля випала на долю "Железнякова", що здобув собі славу "невловимого монітора".

Після відходу з Ізмаїла "Железняков" брав участь в обороні Миколаєва та Херсона, здійснив перехід до Севастополя. Після розформування Дунайської флотилії 20 листопада 1941 р. бився у складі Азовської флотилії аж до вересня 1942 р. і прорвавшись через блоковану німцями Керченську протоку, вийшов у штормове Чорне море і самостійно прийшов у Поті. "Як зараз бачу Потійському гавань, – згадував командувач чорноморським флотом адмірал Ф. Октябрський, – і в дальньому кутку її – корабель – герой, що став живою легендою Чорноморського флоту...". Загалом на Ленінській Кузні виготовили вісім моніторів. Зокрема, у межах Києва бої вели монітори «Флягін», «Ростовцев» та «Левачов». Усі вони не пережили війну. На п’єдестал біля рідного заводу повернувся лише «Железняков». Цікаво, що на носу «Железнякова» встановлено іншу пам’ятку – 45 мм носову артилерійську установку, яка походить від іншого корабля монітора «Активний» ().

Рис. 3.1.96. Артилерійська установка 41-К з монітора «Активний» Рис. 3.1.97. Пам’ятко-охоронна дошка монітора «Железняков»

Наразі це унікальний корабель-пам`ятка історії (охоронну дошку закріплено на п’єдесталі: Монітор „Железняков”; 1941-1945 рр.; Електриків вул. 26; Пам’ятка науки і техніки, історії; Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929; Охорон. № 260062-Н), який має бути дбайливо збережений. Натомість залишений без догляду корабель повільно гине. Мародери зняли з корабля вироби з меді: бронзовий герб, склянки і т.і. Потім вкрали якірний ланцюг, розбили ліхтарі ходових вогнів та прожектора. Легендарний корабель має стати доступний під час водних екскурсій по Гавані, та пішохідних з Подолу на Рибальський півострів. Висловлено концепцію перетворення його на самостійний музей, в якому відвідувачі могли б оглядати відновлені бойову рубку, кают кампанію кілька кают.

Зазначене повністю відповідає світовому досвіду. Кораблі пам’ятки притягають туристів. Так наприклад вони наявні в кожному великому річковому місті США. Можна згадати також «Аврору» в Санкт-Петербурзі чи есмінець «Блискавиця» в Гдині.

Рис. 3.1.98. Вид на рубку монітору «Железняков» Рис. 3.1.99. Крейсер «Олімпія» та субмарина «Бекуна» в Філадельфії – зразок успішного туристичного використання кораблів пам’яток

2. Мінний катер МК-4

На узбережжі Жукового острова поблизу точки відходження Козачої коси розмістилася база підводно-технічних робіт. Тут було штучно створено зручну прямокутну гавань. На території бази стоїть на п'єдесталі ще один корабель мінний катер МК-4 типу «Ярославець».

Рис. 3.1.100. Мінний катер МК-4 типу «Ярославець» на супутниковому знімку Києва Рис. 3.1.101. Мінний катер типу «Ярославець» на Жуковому острові, колись

До борту прикріплена велика меморіальна дошка з описом бойового шляху катера, який воював у складі Волзької та Дніпровської військових флотилій. Після війни катер прослужив як водолазний бот ще 15 років. Перетворений на пам'ятник колективом київського експедиційного загону підводно-технічних робіт 9 травня 1980 р. Детальніше див.

Рис. 3.1.102. Мінний катер типу «Ярославець» на Жуковому острові, зараз Рис. 3.1.103. Пам’ятна дошка, встановлена біля катера МК-4

У зв’язку з відсутністю догляду за цим кораблем-пам’яткою та значним погіршенням його стану необхідно терміново перенести його до парку моряків. Корабель має бути доступний під час водних екскурсій по Гавані, та пішохідних з Подолу на Рибальський півострів. Можливим також є розгляд питання про створення на території заводу «Ленінська кузня» музею річкового та морського флоту у Києві та включенні даного корабля до переліку його експонатів.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 888

Модифіковано : 26.04.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.