3.1.9. Що необхідно зробити для того щоб зберегти об’єкти культурної спадщини дніпровської долини?
Парнікоза І.Ю.
Розглянувши всі основні складові історико-культурної цінності, варто сісти де-небудь на нагрітому за день дніпровському пляжі і ретельно подумати, як зберегти дніпровські скарби. Виходячи з особливостей наявних тут об'єктів культурної спадщини, обстановки в місті і світового досвіду, можна запропонувати наступні заходи:
1. Внесення об’єктів до реєстру пам’яток. Маючи тисячолітню історію Києва, ми звичайно можемо перебирати. Проте чи не варто поглянути на європейський та північноамериканський досвід дбайливого підходу до всього старого, усього, що створює неповторну атмосферу міста, до пам’яток традиційного укладу життя минулих, хоча й не таких вже віддалених століть. Адже це єдиний шлях до консервування власної історії і протидії безликій урбанізації. Зважаючи на це на нашу думку збереження заслуговує і бруківка в с. Віта-Литовська і старі хати реліктів лівобережних сіл, і території на яких знаходилися може і втрачені в тим значущі об’єкти.
Рис. 3.1.249. Пам`яткоохоронна таблиця в США
Рис. 3.1.250. Інформаційний аншлаг пам`ятки в США
Треба також зазначити, що в м. Києві вже розроблено зони охорони, пов’язаних із розміщенням об’єктів культурної спадщини. Втім потреби збереження історичного ландшафту дніпровської заплави, зокрема острівної та лівобережної в цих розробках враховано недостатньо.
2. Позначення усіх пам’яток на місцевості спеціальними інформаційними знаками. За зразок можна прийняти такі таблиці, які використовуються в подібних обставинах в США. У випадку меморіальних місць – місця битв чи визначних подій, а також втрачених пам’яток (незалежно від можливості відбудови) необхідно встановити пам’ятні знаки та інформаційні аншлаги.
Рис. 3.1.251. Пам’ятний знак в місці визначної події, Гетисберг, США
Рис. 3.1.252. Пам’ятний знак в місці визначної події, Гетисберг, США
При цьому також можна використати наш український досвід діяльності благодійного фонду Героїка, який встановлює пам’ятники на могилах борців за волю України та пам’ятні знаки в місцях визначних історичних подій
Рис.3.1.253. Монумент на братській могилі вояків УНР в с. Холодець на Хмельниччині – зразок увічнення історичної пам’яті виразним монументом
Рис. 3.1.254. Приклад відтворення зовнішнього вигляду втраченої споруди її зменшеною копією, Люблін, Польща
3. Відновлення деяких пам’яток в повному обсязі чи у вигляді зменшених копій з литва. Можливий також показ втрачених об’єктів на відлитих дошках, які можна вмонтувати, або в залишки об’єктів (наприклад у випадку мостів), або сусідні споруди;
4. Нанесення усіх вищевказаних об’єктів на туристичні мапи Києва. Адже якщо об’єкт не позначений на мапі він не існує. Допитливих краєзнавців одиниці. Натомість надання повної інформації шляхом нанесення максимуму об’єктів на туристичні мапи, відкриває кожному туристу та екскурсанту можливість більшого вибору об’єктів, які відповідають саме його зацікавленням.
Рис. 3.1.255. Як показує цей зразок, більшість описаних цікавих об’єктів на сучасних туристичних схемах і мапах не відображається
Рис. 3.1.256. Відображення зовнішнього вигляду втраченої пам’ятки – Краків, Польща
5. Принцип об’єкти мають працювати і за можливістю заробляти гроші. Необхідно зазначити, що на відміну від об’єктів природно-заповідного фонду: національних парків чи інших (за виключенням заповідників – де туризм законодавчо заборонений) чи природних міських територій, де рекреація та туризм справляють руйнівний вплив, у випадку об’єктів культурної спадщини підвищена увага до них може бути прямо пропорційна їх збереженню. При цьому просто необхідно відшукати для них нову функцію, вписати їх в сучасну дійсність. Звичайно не може бути і мови про їх трансформацію до невпізнання, проте абсолютно нормальною є адаптація старих цехів під торгові площі, а старовинних сільських будинків під магазини. Перебуваючи в Західній Європі ми захоплюємося тим, як вміло використовуються будівлі попередніх епох, не перестаючи при цьому бути помешканнями чи будівлями з сучасним призначенням. Втім в себе воліємо зносити все що дихає старовиною та будувати на його місці коробки за «індивідуальними проектами».
6. Використання об’єктів культурної спадщини в туристичних цілях має стати вигідне міській владі. Спостерігаючи стан справ в історичному центрі деяких популярних туристичних міст Європи, як наприклад Краків, можна побачити, що влада в них не на крихту не поступається жадібністю нашій київській. Проте зважаючи на те, що історичне обличчя міста приносить їй конкретний дохід, дозволяє конкурувати з охочими з інших туристично-привабливих міст, наступає момент обмеження руйнівної активності та проектів сучасних архітекторів. Проблема Києва на нашу думку полягає в тому, що недостатньо задіяний потенціал багато культурної спадщини міста не виконує ролі стримуючого важеля для безоглядної трансформації міста.
Рис. 3.1.257. Позначення на бруку абрисів втраченої пам’ятки, Краків, Польща
Рис. 3.1.258. Нью-Йоркське водне таксі, що ходить по великому екскурсійному маршруту – добрий приклад для Києва
7. Необхідна розробка кількох принципово нових екскурсійних маршрутів, пішохідних (зокрема на доступні по мостам острови) та, що найважливіше, річкових з оглядом виразних пам’яток по берегах, об’єктів регулювання Дніпра, ознайомлення з історією мостів, тощо. Це останнє є надзвичайно актуальне для Києва, який на відміну від інших міст, що стоять на великих водних об’єктах: Санкт-Петербурга, Нью-Йорка практично не має мережі водних екскурсій долиною Дніпра.
І це за наявності буремної історії дніпровської долини та великої кількості пам’яток на київській акваторії. Наявні ж так звані розважальні екскурсії, в яких найважливішим є пивбар та дискотека цю ситуацію в жодній мірі не виправляють.
Рис. 3.1.259. Рівень сучасних екскурсій Дніпром відображають оці рекламні листівки
Рис. 3.1.260. Ретро-потяг з паровозом на Подільському залізничному мості
Натомість гарним прикладом може служити регулярний кільцевий рейс ретро-потягу за локомотив якого служить справжній паровоз.
8. Необхідна організація силами аматорських клубів реконструкцій битв пов’язаних з історією дніпровської долини: битви на Трухановому острові та в ур. Конча-Заспа. Такі реконструкції мають проводитися на території автентичних полів битв і слугувати формуванню розуміння необхідності їх збереження. Реконструкторські заходи в усьому світі сприяють збереженню історичного ландшафту та розвитку туристичної привабливості міста.
9.Окремо стоїть питання тих об’єктів культурної спадщини, що поєднуються з цінними природними об’єктами. Так об’єктом культурної спадщини доцільно визнати весь Труханів острів, який в той же час є надзвичайно цінним з природної точки зору. В цьому випадку інтереси більш вразливої природи мають мати пріоритет. Врахування особливостей розміщення пам’яток культурної спадщини долини Дніпра є необхідним в розробці проекту організації природоохоронного об’єкту київської дніпровської долини – національного природного парку «Дніпровські острови». Найкраще щоб вони були включені в зону регульованої та стаціонарної рекреації парку.
10. У випадку культурної спадщини долини Дніпра назріла необхідність створення кількох нових музеїв. Перш за все історичного парку-скансену, який би зберігав пам’ятки традиційного життя мешканців цього неповторного київського ландшафту. Створити такий парк можна було б на Трухановому острові, де на своєму місці збереглися деякі цінні об’єкти (наприклад будинок бакенщика). Тут також можна було відкрити фундаменти втрачених споруд, відтворити вежу для вироблення деревного вугілля, тощо. Нещодавно в іншому потенційно придатному місці – Троєщинських луках поставлено стелу (на березі о. Гнілуша) на честь порозуміння князів Володимировичів та майбутнього створення тут скансену. Відомо, що камені ставлять у нас на раз. Згадаймо хоча б розташований поблизу знак на честь закладання парку Борців за свободу та Незалежність України. Втім таке вирішення цього довгобуду нам задається кращим ніж забудова безликими кварталами висоток. В цьому переконує той потік туристів, який хоче побачити українську автентику в скансені Пірогово чи її відтворення в історичному парку «Мамаєва слобода». За зразок річкового скансену можна взяти унікальний в Польщі . Тут на основі спеціально перенесеного водяного млина та решток німецьких укріплень Другої світової війни організовано надзвичайно цікаву експозицію, що розповідає про роль річки в господарському житті місцевих людей, про буремні сторінки історії пов'язаної з Пілицею.
Другим музеєм має стати музей річкового та морського флоту, який пропонується розмістити на Рибальському півострові на базі парку моряків та заводу «Ленінська кузня». Не так давно пресою поширилася інформація про створення флотського музею на базі підводного човна СС-310, який мав бути доставлений до Києва з Херсона. Проте час пройшов. А цього човна в Києві ніхто так і не побачив
11. Необхідна робота щодо збереження не тільки самих пам’яток, але і їх історичного ландшафту. Тобто охорона ландшафтно-природних елементів Києва в районі розташування пам’яток заплави Дніпра. Для такої охорони необхідно створювати об’єкти Природно-заповідного фонду України – заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища та ін. В цьому кліючі в м. Києві стоврено низку об’єктів природно-заповідного фонду, що охороняють природно-ландшафтні елементи. Перелік їх наведено тут . Така робота сприяє збереженню оточення в якому грають окремі пам’ятки.
12. Окреме вагоме слово слід замовити в цьому випадку і на користь Євроінтеграції, адже досвід сусідніх країн, які увійшли до Євросоюзу показує наскільки ефективно можна використовувати доплати з ЄС для відбудови власних пам’яток та розвитку туристичної інфраструктури.