Логотип Мысленного древа

МЫСЛЕННОЕ ДРЕВО

Мы делаем Украину – українською!

НАУКА

ОБРАЗО
ВАНИЕ

ЛИТЕРА
ТУРА

Письмо на сайт
Версия для печати
Лента новостей (RSS)
Наука / Киевоведение / Киевские острова и… / 1. Природная характеристика… / 1.10. Животный мир долины… / Опис…

Киевские острова и прибрежные урочища на Днепре – взгляд сквозь века

1. Природная характеристика долины Днепра в Киеве

1.10. Животный мир долины Днепра в Киеве

Описание беспозвоночных днепровской долины в Киеве

Парникоза И.Ю.

Одно из наиболее ранних свидетельств о фауне беспозвоночных города, в том числе поймы Днепра, в XVIII в. оставил в своей истории Киева (1798-99 гг.) М. Берлинский:

«Сверх того ловятся изрядные раки и собственный Днепру некоторый род двустворчатых маленьких толстых раковин, называемых мышками (Petunculi).» та «Многие хозяева около Киева содержат пчел в малых ульях и больших стоянах; червецу здесь собирают немного; майки или шпанские мухи водятся во множестве по ясеневым деревам. Из вредных насекомых здесь известнейшие хрущи, которые редкую весну не портят садов, а гусень весенняя крупная и мелкая летняя много озабочивает садовников; но саранчи после 781 года около Киева во множестве не бывало; в домах клопы и маленький род весьма живущих и плодущих тараканов жителей беспокоят» (Берлінський, 1991).

С уверенностью можно сказать, что изучение водных беспозвоночных было одним из первых направлений гидробиологических исследований на киевском отрезке Днепра, начатых с появлением Днепровской гидробиологической станции. Уже в первом номере «Трудов Днепровской биологической станции» находим ряд статей, посвященных простейшим, губкам, пиявкам, ракообразным и стрекозам исследуемой территории. С оригинальными текстами этих исследований читатель имеет возможность ознакомиться в приложениях к данной монографии.

Заметим, что фауна беспозвоночных днепровской долины, в частности, устьевой части и островов состоит в общем из типичных для Восточной Европы водных беспозвоночных: губок, пиявок, моллюсков и членистоногих. С детства мы видим на экранах животных далёких южных морей. В то же время об удивительном мире ближайшего водоёма практически ничего не знаем. Что уж говорить о такой большой и сложной системе, как пойма р. Днепр.

При слове «губки» также приходят на ум большие разноцветные организмы экваториальных морей. В то же время в Киеве, например, в проточных протоках Осокорковской левобережной поймы можно увидеть речную губку бодягу. Как правило, её тело является небольшими наростами на черешках листьев кубышек жёлтых или кувшинок, хотя иногда попадаются образцы длиной до 20 см.

Spongilla_lacustris Hirudo_medicionalis
Рис. 1.10.1. Речная губка-бодяга, залив Верблюд Рис. 1.10.2. Медицинская пиявка является редким исчезающим животным

Наличие этой губки в фауне водоёма является индикатором чистоты воды, а также благоприятного кислородного режима, она принимает участие в процессах биологического самоочищения. Несмотря на это, этот вид на территории города Киева требует охраны. Мы рекомендуем его внести в список животных охраняемых на территории города решением Киевсовета.

Пиявки, как правило, вызывают у людей негативные эмоции. Однако достаточно вспомнить известную медицинскую пиявку для того, чтобы отношение к ним несколько улучшилось. Из пиявок долины Днепра обычным видом является большая ложноконская пиявка (водоёмы Осокорковского левобережья) и пиявка обычная. Эти существа, которые питаются мелкими животными, абсолютно безопасны для человека.

Рис. 1.10.3. Беззубка обыкновенная, Осокорковская пойма Рис. 1.10.4. Перловица обыкновенная, Осокорковская пойма

Наличие малонарушенного гидрорежима способствует существованию в акватории Днепра и заостровного рукава, а также в старицах, заливах и протоках большого многообразия моллюсков. В частности, из двустворчатых моллюсков (Bivalvia) встречаются: беззубка обыкновенная (Anadonta cygnea), перловица обыкновенная (Unio pictorum) с вытянутой раковиной и клиновидная (U. tumidus) с более округлой раковиной.

Рис. 1.10.5. Перловица клиновидная, Осокорковская пойма Рис. 1.10.6. Дрейсена бужская, Осокорковская пойма

Раковины обоих этих моллюсков, иногда довольно значительных размеров, мы часто находим на киевских пляжах. Справжню проблему для гідроспоруд становить дрейсена поліморфна (Dreissena polymorpha) та близький до неї вид дрейсени – дрейсена бузька (Dreissena bugensis), що відрізняється більш округлою черепашкою.

А вот шаровка роговая является редкостью и зафиксирована нами только у оз. Пидбирна на левобережной пойме (1990-е) и побережье Днепра на Оболони (2001 г.). З брюхоногих м’якунів (Gastropoda) майже у кожній водоймі поширені лужанки річкова (Viviparus viviparus) та болотна (V. contectus), котушки рогова (Planorbarius corneus) та загорнена (Anisus vortex), ставковики великий (Lymnaea stagnalis), яйцеподібний (L. ovata), болотяний (L. palustris), малий (L. truncata) та вухатий (L. auricularia). Тут і далі назви м’якунів за (Лукашов, 2003).

Речные двустворчатые моллюски, як вказує Т. Зайонц (Tadeusz Zając) живут в динамическом окружении. Ведь русло реки постоянно меняется: старые заливы заносит песком, создаются новые, меняется конфигурация и положение отмелей. В связи с этим такие моллюски, как перловицы, не могут существовать постоянно в одном месте и должны создавать новые колонии путём разнесения личинок с рыбами. Так же и другие беспозвоночные массово погибают в заносах песка при наводнениях и большом течении в реке, а затем колонизируют її знову з бокових відгалужень та стариць.

Прісноводні молюски Lymnaea_ovata
Рис. 1.10.7. Брюхоногие моллюски долины Днепра: 1 – прудовик большой, 2 – катушка роговая, 3 – лужанка обыкновенная, 4 – дрейсена полиморфная Рис. 1.10.8. Прудовик овальный, Осокорковская пойма – характерный для медленно текучих или стоячих водоёмов поймы Днепра

Интересно, что присутствие брюхоногих моллюсков можно заметить по следам их активности. В частности, большие прудовики, передвигаясь илистым дном водоёма, оставляют за собой характерную широкую борозду. Удивительно их балансирование на поверхностной плёнке воды, к которой они прикрепляются с её внутренней части.

Чрезвычайно интересным моллюском является катушка роговая. Благодаря наличию у неё в крови дыхательного фермента – гемоглобина, она имеет возможность реже подниматься на поверхность для дыхания. Благодаря этому, она может долго находиться на дне водоёма, где питается детритом – отмершими органическими остатками. Лужанки (живородки) решили этот вопрос по-другому – они могут дышать растворённым в воде кислородом (Зуб та ін., 2004).

Рис. 1.10.9. Прудовик ушковый, Бабье озеро, Труханов остров Рис. 1.10.10. Янтарка, берега залива Верблюд

В прибрежной зоне на листьях полуводных растений часто можно увидеть представителя обычного у нас рода наземных брюхоногих моллюсков – янтарку (Succinea).

Из наземных моллюсков в пределах долины Днепра обычны улитка кустарниковая (Bradybaena fruticum), полосатая (Cepaea vindobonensis), виноградная (Helix pomatia) и слизень черноголовый (Krynickillus melanocephalus).

Cepaea_vindobonensis
Рис. 1.10.11. Слизень черноголовый, о. Долобецкий Рис. 1.10.12. Улитка полосатая, залив Верблюд

Из ракообразных на участках Днепра и его поймы с медленным течением встречаются различные ракообразные, из которых самым известным является рак узкопалый (Astacus leptodactylis). Первичным районом его проживания были воды Юго-Восточной Европы, а также азиатские территории – Турция, Казахстан, бассейн Азовского моря и Иран. Только после образования новых речных путей (каналов), а также благодаря интродукции этот вид рака с XIX в. начал проникать в Центральную Европу. Наразі цей вид поширений в прісних водах усієї Європи за виключенням Скандинавії. Натомість рак широкопалий (Astacus astacus) до середини ХІХ ст. був найбільш звичайним раком в водах Європи. Зустрічався і у великих рівнинних річках. Наразі в результаті антропопресії (забруднення, меліорації, інтенсивного сільського господарства), ареал цього виду в Європі носить острівний характер (Strużyński, 2007). В долині Дніпра в Києві цей вид наразі не зустрічається (Червона..,2009).

Раки были в течение сотен лет животными, охотно употребляемыми человеком в пищу. При этом с давних времён для их отлова применяли различного рода ловушки – раколовки. Они имели вид цилиндров из сетки, с узким входом, внутрь которых вкладывали приманку – вонючее мясо. Раколовки оставляли на ночь в водоёмах, а потом выбирали накопленных в ней раков. Втім наразі в найбілижчій до нас Польщі обидва вищеописані види раків вже не зустрічаються в промислових кількостях (Strużyński, 2007). Украинская популяция узкопалого рака страдает от неограниченного и неконтролируемого коммерческого лова. Заметим, что согласно действующему законодательству, на вылов раков с целью продажи требуется разрешение Министерства охраны окружающей природной среды. На практике это не выполняется, поэтому все продавцы раков являются браконьерами.

Значительно меньший и очень ловкий водяной ослик (Asellus aquaticus) также является обычным обитателем поймы. Он является ценным кормовым объектом для рыб.

В пойменных водоёмах встречается и единственный паук-аквалангист – паук-серебрянка (Argyroneta aquatica). В частности, этот вид отмечен на Осокорковском левобережье. Паук-серебрянка известен своим хранилищем из пузырьков воздуха, которое он прикрепляет к стеблям подводных растений.

На поверхности воды можно увидеть паука-доломеда (Dolomedes fimbriatus). Цей надзвичайно показний хижак, зазвичай полює на куртинах прибережно-водної рослинності, а також на листках рослин водного дзеркала. Він також здатен пірнати під воду, де він хапає дрібних тварин (Зуб та ін., 2004).

Рис 1.10.13. Паук-доломед Рис. 1.10.14. Водяной скорпион

В начале осени молодые пауки на пойме плетут специальное паутину, с которой перемещаются на значительные расстояния с помощью ветра. В народе такие полеты называют Бабье лето. Иногда такие летуны попадают даже в стратосферу.

Обычными на пойме являются водные клопы (не путать с ненавистными домашними паразитами): водомерка (Gerris lakustris), водяной скорпион (Nepa cinerea), названный так за внешнее сходство с известным пустынным паукобразным, ранатра (Ranatra linearis), плавт (Naucoris cimicoides), гладыш (або гладыш или водяна оса Notonecta glauca) и много других. Интересно, что водные клопы в случае необходимости могут перелетать из одного водоёма в другой.

Необходимо учитывать, что плавт в Европе становится все более редким. (Зуб та ін., 2004).

Обнаружено определённое продвижение с юга теплолюбивых видов стрекоз, которые ранее на севере Украины или никогда не встречались, или случались редко. Интересно, что подобный процесс наблюдается в Западной Европе и, возможно, он связан с климатическими изменениями. Этим можно объяснить и то, что сегодня первый весенний пик регистрации стрекоз приходится на первую декаду мая, тогда как почти сто лет назад на Труханове он приходился на последнюю. В общем Труханов остров можно считать очень богатым на стрекоз, ведь здесь встречается 40,5% видов стрекоз Украины.

Calyopterix-virgo
Рис. 1.10.15. Дніпровські бабки Рис. 1.10.16. Красуня блискуча, Calopteryx splendens

Повторне обстеження острова 2000-2002 р. виявило тут 30 видів. Спільними в обох випадках є 18 видів: коромисло зелене (Aeshna viridis, рідкісний вид, БК2), короткочеревець лучний (Brachytron pratense), красуня блискуча (Calopteryx splendens), стрілка списоносна (Coenagrion hastulatum), стрілка-дівчина (C. puella), стрілка чудова (C. pulchellum), кордулія бронзова (Cordulia aenea, РК3), еналягма чашоносна (Enallagma cyathigerum), червоноочка-наяда (Erythromma najas), дідок жовтоногий (Gomphus flavipes, дуже рідкісний вид, БК2), тонкохвіст елегантний (Ischnura elegans), лютка-наречена (Lestes sponsa), білоноска болотна (Leucorrhinia pectoralis, вид місцями звичайний, але частіше нечисленний і рідкісний, БК2, РК3), бабка чотириплямиста (Libellula quadrimaculata), бабка руда (L. fulva, РК3), тонкочеревець жовтий (Sympetrum flaveolum), тонкочеревець криваво-червоний (S. sanguineum), тонкочеревець звичайний (S. vulgatum).

Серед вказаних для початку століття видів не вдалося віднайти наступні: коромисло синє (Aeshna cyanea, РК3), дідок звичайний (Gomphus vulgatissimus, РК3), тонкохвіст маленький (Ischnura pumilio), лютка ясно-зелена (Lestes virens), білоноска червонувата (Leucorrhinia rubicunda, РК3), бабка плоска (Libellula depressa), зеленотілка жовтоплямиста (Somatochlora flavomaculata, РК3), зеленотілка металева (S. metallica), тонкочеревець чорний (Sympetrum danae, РК3). Треба зазначити, що і на той час більшість (6) цих видів рідко траплялися на острові, проте це неможна сказати, наприклад, про зеленотілку металеву, яка зустрічалася тут у великій кількості.

Odonata

Рис. 1.10.17. Бабка плосконіжка звичайна, Platycnemis pennipes

Нове обстеження острова виявило такі види бабок, яких тут раніше не реєстрували: коромисло зеленобоке (Aeshna affinis), коромисло руде (A. isosceles), дозорець-володар (Anax imperator, Червона книга України (ЧКУ, категорія вразливий вид), дозорець малий (A. parthenope), стрілка озброєна (Coenagrion armatum), шафранка червона (Crocothemis erythraea), епітека двоплямиста (Epitheca bimaculata), червоноочка зелена (Erythromma viridulum), білоноска товстохвоста (Leucorrhinia caudalis, дуже рідкісний вид, БК2, РК3), рівночеревець решітчастий (Orthetrum cancellatum), пласконіжка звичайна (Platycnemis pennipes), сіролютка кільчаста (Sympecma paedisca, на півночі України звичайний, на півдні – більш рідкісний, БК2), тонкочеревець південний (Sympetrum meridionalis, РК). Такий склад свідчить про певне просування з півдня теплолюбних видів бабок, які раніше на півночі України або ніколи не зустрічалися (Crocothemis erythraea) або траплялися рідко, наприклад, Anax parthenope чи Erythromma viridulum. Цікаво, що подібний процес спостерігається у Західній Європі і, можливо, він пов’язаний з кліматичними змінами. Цим можна пояснити і те, що на сьогодні перший весняний пік реєстрації бабок припадає на першу декаду травня, тоді як майже століття тому на Труханові він припадав на останню. Загалом Труханів острів можна вважати дуже багатим на бабок, адже тут зустрічається 40,5 % видів бабок України (Титар, 2003).

Необхідно зупинитися також на тій важливій ролі, яку відіграють личинки бабок – активні підводні мисливці. Деякі з них, як, наприклад, дичинки великого коромисла, поїдають навіть мальків риб (Зуб та ін., 2004).

Деякі відомості про комах островів Великий Північний та Вальковський, Венеціанський та Труханів, які наводимо у таблиці (Дубровський та ін., 2008а,b)

Таблиця 1.10.1.

Деякі комахи островів Вальківський, Пташиний, Великий Північний, Венеціанський та Труханів

Красуня блискуча Calopteryx splendens taurica о. Великий Північний, о. Труханів,о. Оболонський, о. Покал
Салдула Saldula о. Пташиний
Сатир залізний Hipparchia statilinus о. Вальковський
Сіра лютка Брауера Sympecma paedisca о. Великий, о. Труханів
Дозорець імператор Anax imperator о. Вальковський,о. Пташиний, о. Великий Північний
Левкоринія лісова Leucorrhinia pectoralis о. Вальковський, о. Труханів, о. Великий Північний, РК3
Левкоринія хвостата Leucorrhinia caudalis о. Вальковський, о. Великий Північний, о. Труханів, о. Оболонський
Богомол звичайний Mantis religiosa о. Долобецький
Златка Acmaeodera flavofasciata о. Великий Північний
Бітак італійський Bittacus italicus о. Труханів, о. Гідропарк
Ксилокопа Xylocopa sp. о. Гідропарк
Німфаліда Nymphalis xanthomelas о. Вальковський
Червінець непарний Lycaena dispar о. Труханів, о. Гідропарк, о. Покал

Необходимо отметить, что стрекозы – одни из древнейших насекомых нашей планеты: их возраст составляет более 330 млн. лет. Они появились в начале каменноугольного периода, то есть задолго до динозавров.За время существования стрекоз динозавры успели возникнуть, стать обладателями планеты и вымереть. Когда появились стрекозы, на земле не было других летающих животных. Они были гигантскими летающими хищниками, достигая размаха крыльев до 70 см. Питались они, как и сейчас, преимущественно насекомыми, но похоже, что их личинки жили не в воде, как сейчас, а на суше. У наш час бабки поширені всією земною кулею, але особливо їх багато у тропічних областях з вологим кліматом. Понад 70 видів зустрічаються в Україні.

За будовою крил бабки поділяються на рівнокрилих та різнокрилих. Перші, до яких відносяться красуні, лютки та стрілки, на своїх слабких крилах ніколи не відлітають далеко від водойми. У різнокрилих бабок політ є більш тривалим та з маневрами, його швидкість іноді може досягати 50 км./год., ці бабки можуть далеко відлітати від водойм і мешкати за 15-20 км. від місць виплоду. Через забруднення водойм продовжують зникати та стають вкрай рідкісними реофільні види бабок: красуні, дідок звичайний, булавочеревець кільчастий (Титар, 2006).

Характерными насекомыми поймы являются также плавунец окаймлённый (Dytiscus marginalis) водолюб большой (Hydrous piceus), обнаруженные нами, в частности, в водоёмах Осокорковской поймы. Жуки-плавунцы – это хищники, жертвами которых становятся небольшие ракообразные, личинки насекомых, головастики и молодь рыб. Что касается водолюбов, то раньше они считались активными вредителями, поедающими молодь рыб.

Рис. 1.10.18. Водолюб обыкновенный – заметный житель водоёмов, Троещинская пойма Рис. 1.10.19. Беспозвоночные животные-индикаторы состояния рек: поденки, веснянки и ручейники

На сегодня доказано, что водолюб не способен нанести какой-то ощутимый вред. В начале лета наблюдается массовый лёт водолюбов (Зуб та ін., 2004). Звичайним жуком долини Дніпра є також полоскун борозенчастий (Acilus sulcatus) та інші.

Беспозвоночные водные животные могут выступать удобными индикаторами состояния водоёмов. Большинство методов биологической индикации базируется на использовании экологических свойств отдельных видов.

Таблиця 1.10.2.

Безхребетні тварини водойми у залежності від ступеню чистоти води у ній (за Карпова та ін., 2010)

Мешканці чистих вод Організми середнього ступеню чутливості Мешканці забруднених вод
Личинки веснянок (Plecoptera) Бокоплави (Amphipoda) Личинки комарів-дзвінців (Chironomidae)
Личинки одноденок (Ephemeroptera) Річкові раки (Astacus sp.) П`явки (Hirundinea)
Личинки волохокрильців (Trichoptera) Личинки бабок (Odonata) Водяний віслючок (Asellus aquaticus)
Личинки вислокрильців (Megaloptera) Личинки комарів-довгоножок (Tupilidae) М’якуни ставковики (Gastropoda, Lymnaeidae)
Двостулкові молюски (Bivalvia) М’якуни-котушки (Gastropoda, Planorbidae) Личинки мошки (Diptera, Simulidae)
М’якуни-живорідки (Gastropoda, Viviparidae) Малощетинкові черви (Oligochaeta)

Детально досліджено фауну безхребетних низки заплавних озер правобережної заплави. Так, для озер Вербне та Редькине характерна багата фауна безхребетних. Тут відмічені: гідра (Hydra sp.); круглі черви (Nematoda); малощетинкові черви (Oligachaeta); п’явки (Hirudinea); кліщі (Acariformes); рівноногі ракоподібні (Isopoda); комахи з рядів двокрилі (Diptera), зокрема, комари-дзвінці (Chironomidae) та представники родини мокреців (Ceratopogonidae); одноденки (Ephemeroptera); бабки (Odonata), зокрема, такі види, як токнохвіст елегантний (Ishnura elegans), стрілка-дівчина (Coenagrion puella), червоноочка наяда (Erythromma najas); клопи (Heteroptera), зокрема, (Hebrus ruficeps), гребляк Фаллена (Sigara falleni) та(Corixa linnaei); волохокрильці (Trichoptera)Ecnomus tenellus, Mystacides asurea; Coleoptera плавунець (Ilybius sp.); метелики (Lepidoptera): Paraponix stratiotata та Eloephilia maculata; черевоногі молюски – котушка загорнена (Anisus vortex), котушка біла (A. albus), чашечка озерна (Acroluxus lacustris), котушка рогова (Planorbarius corneus), котушка облямована (P. planorbus), ставковик великий (Lymnea stagnalis), ставковик яйцеподібний (L. ovata), затворка (Valvata depressa), живорідки річкова та болотна, а також лунка річкова (Theodoxus fluviatilis).

Рис. 1.10.20. Беспозвоночные животные-индикаторы состояния рек: ракообразные, олигохеты, моллюски, насекомые. Присутствие этих животных свидетельствует о скорости течения и чистоте воды в реке или другом водоёме: пруде, озере, канале Рис. 1.10.21. Водные беспозвоночные: 1 – трубочник обыкновенный (Tubifex tubifex), 2 – пиявка улитковая (Glossiphonia complanata), 3 – пиявка окаймлённая (Hemiclepsis marginata), рыбья пиявка (Piscicola geometra), 5 – пиявка медицинская (Hirudo medicinalis)

Двустворчатые моллюски представлены дрейсеной полиморфной и другим близким видом дрейсеной бужской а также перловицей обыкновенной.

Как показывают исследования, наибольшее значение для развития макрозообентоса этих водоёмов составляет сохранение полосы прибрежно-водной растительности, которая очень часто уничтожается ради так называемой очистки водоёмов (Ляшенко та ін., 2005).

Відомості щодо фауни безхребетних заплавних водойм Києва – озера Вербне, Сонячне, знаходимо також у Дубровського та інших (2005).

Озеро Вербне розташоване на Оболоні, має статус слабкозабурудненої мезотрофної водойми, який це озеро зберігає протягом останніх 15 років. У фауні відзначені коловертки (Rotatoria); веслоногі ракоподібні (Copepoda); гіллястовусі ракоподібні (Cladocera), зокрема, цікавий хижий рачок лептодора велика (Leptodora kindtii); бокоплави; малощетинкові черви; п’явки, зокрема, п’явка звичайна; бокоплави (Amphipoda); личинки двокрилих, зокрема, комарів дзвінців (Chironomidae), більше відомих як «мотиль»; волохатокрильців (ручейників), зокрема, (Ecnomus tenellus); черевоногі – котушка біла (Theodoxus fluviatilis), живородка річкова, дрейсени поліморфна та бузька; жуки (Coleoptera), зокрема, Ilybius sp.; Lepidoptera, зокрема, невеличкий метелик Paraponix stratiotata; клопи, зокрема, плавт (Naucoris cimicoides) та гребляк Фаллена.

З м’якунів зустрічаються черевоногі: ставковик великий та яйцевидний, чашечка річкова, котушка рогова та загорнена.

Для озер Вербне та Редькіно наявні також окремі відомості щодо бабок (Хрокало, 2005), табл.

Таблиця 1.10.3.

Видовий склад бабок озер Вербне та Редькіно (за Хрокало, 2005)

Українська назва Латинська назва поширення статус
Сіролютка кільчаста Sympecma paedisca озеро Вербне рідкісний вид
Тонкохвіст елегантний Ischnura elegans Вербне, Редькіно звичайний вид
Стрілка-дівчина Coenagrion puella озеро Вербне звичайний вид
Стрілка чудова Coenagrion pulchellum озеро Вербне звичайний вид
Коромисло велике Aeshna grandis оз. Вербне, заросла затока рідкісний вид, РК3
Коромисло мале Aeshna mixta оз. Вербне, заросла затока звичайний вид
Зеленотілка металева Somatochlora metallica Редькіно рідкісний вид, РК3
Рівночеревець решітчастий Orthetrum cancellatum Оз. Редькіне звичайний вид
Шафранка червона Crocothermis erythraea озеро Редькіне рідкісний вид
Тонкочеревець звичайний Sympetrum vulgatum Вербне, Редькіно звичайний вид
Тонкочеревець південний Sympetrum meridionalis Вербне рідкісний вид, РК3
Тонкочеревець криваво-червоний Sympetrum sanquineum Вербне, Редькіно звичайний вид

Озеро Сонячне наразі є слабкозабрудненим, але, незважаючи на це, тут зустрічаються коловертки, веслоногі ракоподібні, гіллястовусі ракоподібні, зокрема, лептодора велика, мізиди (Mysidacea), зокрема, Limnomysis bendeni, бокоплави (Amphipoda), малощетинкові черви, кишковопорожнинні, зокрема, гідри, а також личинки бабок, одноденок, двокрилих, личинки комарів дзвінців, жуків, зокрема, гребця (Agabus sp.) та волохатокрильців.

Черевоногі молюски представлені наступними видами: котушка біла, Acroloxus lacustris, котушка гребінчаста (Armiger crista), ставковик яйцевидний, ставковик трансільванський (Lymnea transsylvanica), фіза пухирчаста (Physa fontinalis), дрейсена бузька, метелики, зокрема надзвичайно цікавий водний метелик ацентропус білий (Acentropus niveus), клопи, зокрема ранатра (Ranatra linearis).

Рис. 1.10.22. Шкурка личинки стрекозы Рис. 1.10.23. Водяной клоп – ранатра

Озеро Тельбін, що наразі має гіпертрофний стан, характеризується наявністю наступних груп безхребетних: коловертки, веслоногі ракоподібні, гіллястовусі ракоподібні (Cladocera), бокоплави (Amphipoda), малощетинкові черви, кишковопорожнинні (гідри), п’явки (4 види), одноденки, бабки – еналягма чашеносна та тонкохвіст елегантний, личинки бабок, двокрилих, личинки комарів дзвінців та волохатокрильців. Наявні також звичайні черевоногі молюски: котушка біла, котушка загорнута, котушка гребінчаста (Armiger crista), ставковик яйцевидний, фіза пухирчаста, бурштинівка велика та затворка (Дубровський та ін., 2005).

Рис. 1.10.24. Скупчення водяного жука вертячки Рис. 1.10.25. Хрущ майский – выдающийся «авиатор»

Деякі відомості наявні завдяки дослідженням Р. Кривошеєва (2004) щодо ентомофауни північної частини Троєщинських лук біля гирла Десни різноманіття комах тут досить велике: 27 видів жуків-листоїдів, 11 пластинчастовусих жуків (Scarabaeidae), 16 видів вусачів (Cerambycidae), 3 види пістряків (Cleridae), 12 видів м’якотілок (Cantharidae), 11 видів корівок (Coccinellidae), 14 видів плавунців, 20 видів водолюбів. Загалом же жуків біля 300 видів. З перетинчастокрилих відзначено 22 види бджолиних (Apidae), з яких джміль лезус (Bombus laesus) як вразливий вид, а також ксилокопа фіолетова (Xylocopa viloaceae) та ксилокопа звичайна (Xylocopa xylocopa), як рідкісні види внесено до ЧКУ. Тут також виявлено 3 види сколеїд (Scoliidae), 5 видів веспид (Vespidae), 7 видів блестянок-хризидид (Chrysididae), 7 видів дорожніх (Pompilidae) та 8 видів риючих ос (Sphecidae). Усього перетинчастокрилих біля 50 видів. Також з двокрилих зустрічається 26 видів дзюрчалок (Syrphidae), 4 види сліпнів (Tabanidae), 6 видів ктирів (Asilidae), 7 видів бренівкових (Bombyliidae). Усього ж двокрилих біля 130 видів. Багатою є фауна прямокрилих біля 40 видів, та цикадок та попелиць – 100 видів (Кривошеєв, неопубліковані дані, 2004).

Своєрідна фауна безхребетних таких правобережних заплавних урочищ, як Покал та Жуків острів, що мають великі запаси кормових рослин: селерових (Apiaceae) та хвилівника (Aristolochia clematitis). Зважаючи на це, тут регулярно відмічаються червонокнижний махаон (Papilio machaon, ЧКУ, категорія вразливий вид) чи поліксена (Zerynthia polyxena, ЧКУ, категорія вразливий вид). Популяція поліксени є надзвичайно чутливою до збереження заростей головного харчового об’єкту – хвилівника. Цікаво, що листя хвилівника отруйне і внаслідок його споживання гусінь поліксени також набуває отруйних властивостей. Поширення хвилівника заплавою наразі пригнічене тим, що Канівське водосховище блокує природний хід заплавних процесів. В 1998-2003 р. зроблено вдалу спробу з розсіву насіння та реінтродукції на острові Галерний.

Такі метелики, як адмірал та павичеве око, які прикрашають заплаву влітку, зимують в долині Дніпра в підвалах будинків або дренажних штольнях правого берегу разом з кажанами.

Рис. 1.10.26. Махаон – краснокнижный парусник, встречающийся в пойме в Киеве Рис. 1.10.27. Жужелица-бугунчик (Bembidion) – неутомимый хищник поймы

Неизменным элементом фауны беспозвоночных поймы являются жужелицы (Coleoptera, Carabidae). В фауне Украины насчитывается до 800 видов этих жуков. Это семейство в 70 раз превышает все остальные семейства беспозвоночных по количеству видов, в 700 раз – по количеству особей на единицу площади и в 400 раз по биомассе, уступая численностью лишь муравьям, а биомассой – земляным червям. В среднем Поднепровье их насчитывается около 350 видов. Наибольшая численность жужелиц наблюдается именно в пойменных биотопах, особенно на пресноводной сублиторали или так называемых «пляжах». Для мулистих ділянок характерні Dyschirius impunctipennis Daws., Bembidion laticolle Duft., B. minimum F., Tachys bistratus Duft. та інші. Для піщаних біотопів вказуються Cincindela arenaria viennensis Schr., Omophron limbatum F., Dyschrinus obscurus Yyll, Bembidion argenteolum Ahr., B. velox L. та ін. Ці та інші види полюбляють піщану сублітораль, вкриту зеленими, синьо-зеленими, діатомовими водоростями, грибами, якими живляться амеби та парцели, коловертки, нематоди. Цима тваринами своєю чергою живляться туруни (див. також Кришталь, 1956).

Киевская часть долины Днепра частично попадает в ключевую с точки зрения охраны природы территорию днепровского экологического коридора «Верховья Каневского водохранилища», имеющего удивительно богатую и ценную фауну беспозвоночных. Для этого фрагмента поймы приводятся такие редкие насекомые с ККУ как пчела-плотник, дозорный император, мнемозина (Parnassius mnemosyne, категорія вразливий вид), усач мускусный (Aromia moschata, категорія вразливий вид), шмель яркий (Bombus ponorum, категория уязвимый вид), жук-олень (Lucanus cervus, категория уязвимый вид), махаон (Мальцев та ін., 2010).

Aromia_moschata
Рис. 1.10.28. Усач мускусный характерен для ивовых пойменных лесов Рис. 1.10.29. Божья коровка-арлекин (Harmonia axyridis) (взрослые особи, личинка и куколка)

Кроме аборигенных видов пойма Днепра в Киеве становится зоной распространения видов-вселенцев или инвазивных видов. Так, в Киеве был найден новый инвазивный вид для Украины – 19-точечная коровка или коровка-арлекин (Harmonia axyridis (Pallas) (Coleoptera: Coccinellidae) (Некрасова, Титарь, 2009, 2011). Интерес к этому виду в последнее время особенно возрос в связи с его инвазией и чрезвычайно быстрым распространением, начиная с конца прошлого века в Северной Америке и Европе. Родиной жука является Восточная Азия – Китай и часть Сибири. В () он отнесён к 100 наиболее опасным видам. На о. Вальковский он наблюдался только в 2010 г., потом исчез. В 2011 г. этот вид жука появился в Гидропарке и на полуостровах правого берега напротив массива Оболонь.

Предыдущий раздел | Содержание | Следующий раздел

Понравилась страница? Помогите развитию нашего сайта!

© 1999 – 2019 Группа «Мысленного древа», авторы статей

Перепечатка статей с сайта приветствуется при условии
ссылки (гиперссылки) на наш сайт

Сайт живет на

Число загрузок : 1877

Модифицировано : 26.04.2019

Если вы заметили ошибку набора
на этой странице, выделите
её мышкой и нажмите Ctrl+Enter.