Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

12. Господині

Юрій Федькович

Варіанти тексту

Гой знати, знати, хто де господиня.

Де господиня, на ймя . . . . . .

В неї в світлици, як в веселици,

В неї на столах колачі в стогах.

В неї челядка в золоті ходит.

В золоті ходит, у добрі бродит.

У неї вози все кованії,

У возах коні все воронії.

«Рано в неділю до церкви іде піду

Гой на перший віз лиш світло клала,

А на другий віз проскури брала,

А на третий віз сама сідала.

Приїхала ж вона перед світлий двір,

Перед світлий двір, перед божий дім:

Самі ся двері їй отворили,

Усі ся святі їй уклонили.

Саме ся світло позажпгало,

Самі ся книги тай розчитали.

На райских дверех сам Господь стоїт,

Сам Господь стоїт, три службі служить правит

В свої святини за господиню,

За господиню на ймя . . . . . . ,

За господаря, за челядочку.

За челядочку, за худібочку,

За їй цілий дім, на здоровя всім.

Вінчуємо! Вінчуємо вас, честная жоно і т. д.


Примітки

Друк. «Руски церк. и нар. коляди и щедровки» 1873, стор. 30 – 31 з відмінами, поданими в нотах.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 618.