25. Дівці

Юрій Федькович

Зажурилися гори, долини,

Гори, долини, всі полонини,

Що не зродило жито, пшениця,

Але зродило зелене вино.

Зелене вино д’горі ся вило,

Д горі ся вило, сино зацвило,

Сино зацвіло, сильно сивно зродило.

Єго стерегла Стерегла ж єго гречная панна,

Гречная панна, на йм’я . . . . . .

Вино стерегла, твердо заснула,

Твердо заснула, вино забула.

Як прилетіли, в крильця дзвонили дзвиніли,

В крильця дзвиніли, панну збудили.

«Гой шугу в лугу, райскії пташки райскі пташечки,

Не спивайте се все зелене винце,

Бо мені вина і самі треба.

Маю ж братчика на женянєчку,

Молодшу сестру на відданєчку,

Сама молода зарученая».

А на сі слова і т. д.

Примітки

Друк. «Руски церк. и народнії коляди щедровки», 1873, стор. 32.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 627 – 628.