3. Панові

Юрій Федькович

Гой питалася зоря у моря:

«Чиї ж то двори на шклянні горі?

Тисовий камінь як мак леліє,

Як мак леліє, як жемчуг сіє?»

Гой є ж то двори світлого пана,

Світлого пана в рицарскім стані.

У него воля як у короля,

У него паня – угорска краля,

У него діти як райскі квіти,

У него челядь паволок стелит,

У него стайні на ввес світ славні,

У него коні у сріблі дзвоня,

У него воли як ті соколи,

А єго лани в-сто полон дали.

А за сим словом і т. д.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 612.