Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Ф / Юрій Федькович / Поезії / Поезії 1862 – 1867 рр. / До керманича

Поезії

Поезії 1862 – 1867 рр.

До керманича

Юрій Федькович

«Керманичу молоденький,

Серденько-соболю!

Візьми мене, керманичу,

На воду з собою,

Та занеси кінець світа!

Кінець світла, брате,

Занеси долів водою,

Щоб тут не бувати.

Бо й тут люди – такі люди,

Як і другі люди…

Керманичу, бери мене!

Жалю хоть не буде,

Коли стане чужениця

На хрест розпинати,

Коли буде моє серце

На шматочки драти,

Коли буде… Керманичу!

Чи віриш ти в Бога?

Коли видре мені й віру,

І Бога святого,

Та і пустить в світ широкий,

Ніби тую мушку,

Що їй крильця обірвали…

Керманичу, душко!

Візьми мене із собою,

Візьми, візьми, брате, –

Або втопи в Дунаєві,

Щоби не каратись!» –

Реве, гуде наш Черемош –

Керманич не чує;

Усе далі та все далі

Дарабу кочує.

А у повень виринає

Зо синього моря, –

Коло його, мов надія,

Вечірня зоря.


Примітки

Друк. Мета, 1863, ч. 1, стор. 15 – 16.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 156.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 252

Модифіковано : 12.07.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.