Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Лист

Юрій Федькович

Ой два жовнярі молоденькі

Та як два братчики ріднесенькі

Сиділи нічков мая в маю,

У Вероні-місті, в волоськім краю;

Сиділи нічков тай тужили,

Ані словечка не говорили,

Ані словечка половину.

А місяць світит як у днину.

Сховався місяць в ясні зорі,

Один се жовнярь дивит ‘д горі,

Другий клонит головочку

Як та пташка до листочку,

Як та пташка-соловіє.

Коли серденько в йому мліє.

Та й промовив тихо, тихо:

«Камрате-брате, як ми лихо!

Не додержу».

«Ой брате милий,

Ти мій соколику білокрилий,

Зіприся, душко, мені на груди,

Та чей ти зараз легше буде,

Та і головка перестане,

Та і серденько відов’яне.

Лише не плач ти, мій соколе,

Бо моє серце се розколе;

Не плач, Васильку, збудься жалю,

Я тя не пущу до шпиталю».

«Ой пустиш, брате, що робити,

Коли мені би вже не жити.

Але коли хоть написати,

Та написати, защебетати,

Як соловейко в темнім гаю

До моїй ненечки, що їй маю,

До моїй неньки рідненької,

Та як зозульки сивенької! –

Ой брате милий, милесенький,

Та як мій рідний, ріднесенький,

Маю озьде два крайцарі

На голоді на складані:

Озьми їх, брате мій, любчику,

Ти щирий, щирий мій голубчику,

Та пійди рано до крамниці,

До крамниці як світлиці,

Та й купи собі два листочки

В купецької дочки, волошочки;

Оба листочки паровані,

Позолочені, намальовані

Серединою як калиною,

Бережками мережками,

А по кінцях як звоздочки,

А все дрібненькі, невеличкі. –

А як я, братчику, вже загину,

Витеши трумну-домовину,

Та помалюй доокола,

Зложи в ню брата як сокола.

Та й сядь собі темною нічкою

По кінець віка, перед свічкою,

Та й озьми листи намальовані,

В купецької дочки покуповані.

Та озьмеш перо білесенькоє,

Та й озьмеш писати, порошити,

Словечками ворожити,

А сльозами посипати,

Ліпити обручкою,

Щоби знала моя мати,

Що твоєю то ручкою.

Щоби знала моя ненька,

Що легше конати,

Як є ручка вірнесенька

Листок написати.»


Примітки

Друк. Вечерниці, 1862, ч. 9, стор. 65.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 110 – 111.