Гуцулка

Юрій Федькович

Ой на снігу, на морозі бриндушечка синя, –

Отак і я, люди добрі, собі сиротина.

Та коби ж то сиротина без роду, без роду,

Але ж бо то гвер цісарський сушить мою вроду.

Ох гвере ж ти, карабіне! та як я бідую!

Хіба озьму три набої та й тя наладую;

Та як наб’ю, наладую, та й стрілю, та й стрілю,

Щоби кулі засвистали на славнім Підгір’ю!

Ой свиснули карабіни, ой свиснули ясні,

Аж учули в місті Львові легінки красні.

Ой слухайте, легінки: я гину, ой гину!

Не дайте ми загибати, – я вас не покину.

Примітки

Друк. Вечерниці, 1862, ч. 18, стор. 142.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 117.

Автограф невідомий.

Гуцулка – тут: гуцульська мелодія до танцю, коломийка.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 519.