Керманич

Юрій Федькович

«Ох, братику ж ти мій, соколе,

Чого ж ти поломилась воля?

Чого ж голівоньку склонив

На тисовий отсе ти стів,

Ще й зашумів, як та тополя?

Я побіжу за воскарков»…

Так, моя сестричко,

За воскарков!… Нехай мені

В одно в’на не сниться,

Та дівчина божевільна!

Як ходить так ходить

По над Черемуш глибокий

Та дивиться в воду

Єго чорну та непевну…

А сама як пава

У віночку з горицвіту,

Та з рути, та з блаву…

Та все дивиться у воду.

«Марку мій, соболю,

Вийди, вийди вже до мене!

Що се в’ни говоря,

Що ти втонув у Черемши?…

Що б в’ни не сплескали!

Та ж той Чермуш ось як любо

Голубить ті скали, –

Та тебе б мав утопити?…

Нє, Марку єдиний!

А я твоїм вже боярам

Й дари приладила:

Кождіському по рантусі,

Ще й по ручникови!

А всім твоїм дружбам, Марку,

По хустці шовкові!..

Де ж ти бариш?… Може й справди

Під білим камінєм?…

Я всім роздам рибарчикам

Все моє перстінє,

Ще й монество їм розірву! –

Они відшукають!

Они?… Тебе?… Нє, Марочку!

В’ни тебе не знають!

Ні то личко румяноє,

Ні твою уроду!…

А я знаю… та й тя найду…»

Та й бух, сестро, в воду!

В саме плесо!…

«А за колоду

Лягало сонечко спочить…

А як на другий день вставало,

Горицвіти стрілою гнали

Долів ріков… А се матбуть

У Чорне море в’ни женуть

Шукать керманича…»

Примітки

Керманич – der Flösser, Matrose. Прим. Ю. Федьковича.

Друковано: Діло, 1886, ч. 111 і Зоря, 1887, ч. 1, стор. 4.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 424 – 426.

Ю. Федьковичу належать ще німецька переробка твору – «Der Kermanitsch» (у збірці «Am Tscheremusch», 1882), а також драма «Керманич, або Стріляний хрест», відома у двох редакціях [обидві надруковані у Писаннях, т. 3, ч. 1-Б, 1918].

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р.