Історія охорони стародавніх дерев в Україні
Парнікоза І.Ю.
Перші відомості про охорону унікальних і стародавніх дерев на території сучасної України було опубліковано в 1883 р. А. Накроліним. Стосувалося це тільки дерев що ростуть на території Криму.
На початку 20-го століття в рамках руху з охорони пам’яток природи окремі ентузіасти стали звертати увагу на захист стародавніх і вікових дерев. В 1914 р. поміщиця Чернівецького повіту Полтавської губернії Токарська передала під охорону Полтавського земства старий дуб. Займалося охороною старих дубів в 1910–1914 рр. і Хортицька природоохоронна спілка.
У 1910 р. польський ботанік М. Раціборський опублікував підсумки інвентаризації старих дерев, проведеної Польським Товариством натуралістів імені Коперніка у Львові. Частина матеріалів стосувалася і Західної України.
У 1911 р. відомий український етнограф Н.Ф. Сумцов опублікував роботу про необхідність охорони старих і меморіальних дубів Т.Г. Шевченка.
У 1925 р. Українське краєзнавче товариство «Пласт» у Львові займалося інвентаризацією старих дерев, але, на жаль, ці матеріали не були опубліковані.
Рис. 1.8.8. Верба біла, рештки Микільської Слобідки, лівобережжя, Київ. Фото І. Парнікози, 2012 р.
Рис. 1.8.9. Осокір на околиці колишнього с. Троєщина, вул. Толстого, Київ. Фото І. Парнікози, 2012 р.
У 1930 р. католицьким синодом у Львові було заборонено вирубку старих дерев біля церков, а в 1937 р. – Греко-католицькою церквою у Львові. Крім цього, у відповідь на прохання Комісії з охорони природи Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, митрополит А. Шептицький дав доручення священикам Греко-католицької церкви провести перепис старих дерев, що ростуть у парафіях.
В Радянській Україні перші відомості щодо збору інформації про вікові дерева були опубліковані в 1927 р. Українським комітетом охорони пам’яток природи. У 1932 р. під охорону держави вже було взято 11 старих дерев.
У 1930-х роках польські науковці видали кілька зведень про старі дерева, у тому числі що знаходяться і в Західній Україні. За їх матеріалами до 1935 р. віднесено до заповіданих у Львівському воєводстві 78 стародавніх і вікових дерев, в Станіславському – 12 та у Тернопільському – 13 дерев.
У 1949 р. і в 1951 р. в Радянській Україні було видано постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР, що забороняли вирубку старих дерев. У 1950–1960 рр. про необхідність охорони вікових дерев писали вчені Н.В. Шарлемань, А.Л. Цит, С.І. Івченко. Перша велика інвентаризація вікових і стародавніх дерев в Україні була проведена в кінці 1950-х початку 1960-х років силами фахівців Українського товариства охорони природи, в результаті чого перші десятки старих дерев отримали свій охоронний статус в 1964 р.
Друга велика інвентаризація вікових і стародавніх дерев була проведена в Україні в 1971–1972 рр., і в результаті було віднесено до заповіданих вже кілька сотень унікальних дерев.
Рис. 1.8.10. Віковий осокір на о. Венеціанський біля каплиці, заповіданий. Фото І. Парнікози,2012 р.
Рис. 1.8.11. Старий осокір на о. Зелений (Острів Оболонської коси). Фото І. Парнікози,2012 р.
Особливу роль в інвентаризації і заповіданні вікових та стародавніх дерев зіграв у цей час доктор біологічних наук професор кафедри ботаніки Київського державного університету, голова сектору пам’яток природи Українського товариства охорони природи Олексій Лаврентійович Липа. Саме завдяки публікації в 1969 р. реєстру-довідника «Заповідники та пам’ятки природи», котрий він підготував разом із зоологом А.П. Федоренко, на початку 1975 р. в Україні вже налічувалося 616 взятих під охорону старовинних дерев (але з його смертю, на жаль, процес виявлення і заповідання старих дерев сповільнився).
На сьогоднішній день (на 2008 р.) В Україні заповідано близько 2600 вікових, древніх, меморіальних та унікальних дерев. На першому місці за кількістю заповіданих вікових та стародавніх дерев стоїть м. Київ (близько 260 дерев), на другому місці – Львівська та Тернопільська області, де охороняється по 200 дерев, на третьому місці – Вінницька, Чернігівська, Хмельницька і Черкаська області, де охороняється приблизно по 160 дерев.
Найгірша ситуація з охороною вікових дерев складається в Криму. Там на початок 2009 р. віднесено до заповіданих всього 3 (!) дерева (з них 2 в м. Сімферополі), 2 старих дерева взято під охорону в Донецькій області, 3 – у Миколаївській області. 45 тисячолітніх дерев України з виявлених 52 не мають охоронного індивідуального статусу пам’ятки природи. Слід додати, що в 20-му столітті щонайменше 6 дубів віком 1000–1500 років було загублено.
Рис. 1.8.12. Старі осокори на Корчуватому
Щоб не допустити подальшої загибелі унікальних природних об’єктів, Київським еколого-культурним центром разом з Держслужбою заповідних справ Мінприроди України в 2009 році проводиться третій всеукраїнський перепис стародавніх дерев, на підставі якого вже підготовлено та видано даний реєстр-довідник, а також у жовтні 2009 р. міністром Мінприроди України Г.Г. Філіпчуком підписаний спеціальний наказ «Про охорону вікових дерев». Крім того Мінприроди України спільно з Київським еколого-культурним центром в 2010 р. буде проводити спеціальний конкурс на присвоєння звання «Національне дерево» найбільш унікальним деревам України (Гриник та ін., 2010).