Закон про мови. 2

Софія Малильо

Не раз – не два архонти засідали,

І деяких охоплював відчай.

Це ж як? Українізувати край,

Що довго так деукрайнізували?!

Так склалося. Тут корені глибокі,

Тож хай би залишалось, як було.

Чи ж тим хохлам яке хто коїть зло,

Щоб всій громаді колотити спокій?

Та й мови ж тої майже і не видно,

Неначе їй об’явлено бойкот.

Навіщо баламутити народ?

Так, – екстремізм! Обурливо і кривдно!

Вони клялись ім’ям перебудови,

Що до тубільців лине кожен з них,

Але ж бо скільки пакостей і лих

Зазнають інші громадяни й мови!

23/III-1990.