Камінний святий
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Раз обходили ляхи
Навкруги костьола,
Захопили хто що міг,
Ходять наокола.
Ото мазур і собі,
З набоженства свого,
Перед себе захопив
З каміння святого.
І аж крекче, неборак,
А святого носить
Та, щоб живо обійшли, –
Пана бога просить.
А тут йому, на біду,
Тілько що ступають,
А навколо обійшли,
Ще раз зачинають.
Бачить мазур, що ніяк
Справи не докаже,
Та об землю тим святим,
Та й до нього каже:
«Коли був ти молодий,
То тоді носили,
А тепер і сам ходи –
Мені не до сили!»
27 февр[аля 1859].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1894, ч. 1, стор. 10 з датою «1860». Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 118, звор. – 119.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 212.