Набожний ксьондз

Степан Руданський

В’їхав біскуп у село,

Мазура здибає:

«A czy w domu teraz ksiądz?» –

Ласкаво питає.

– Ні, не вдома, – каже той, –

Пішов на хрестини.

Ксьондз-сусіда якось мав

Недавно родини…

«Ksiądz ma dzieci i ten chrzci?»

– А що ж тута й злого?

Той у сього охрестив,

Сей тепер у того!

Почув біскуп та й здихнув:

«Dzieci bez małżeństwa!..

Sługa boski traci czas!..

Lud bez nabożeństwa!..

A czy często mszę on ma?»

– O, завсігди, пане!

Хоч так часом підіп’є,

Що й рівно не стане,

I руками, бідний, все

Олтарик хапає,

А все-таки цілу мшу

Слічно відправляє.

27 февр[аля 1859].

Примітки

Вперше надруковано у виданні: «Твори Степана Руданського. Том І. У Львові, 1895», стор. 164 – 165. Подається за автографом «Співомовки. 1857 – 1859», стор. 119 – 119, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 213.