Pasa na dzieci!
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Їздив біскуп по панах,
Грошей налупився,
Подарунків нахапав,
Наївся, напився.
Наостаток ще їден
Гедзелу підносить
І біскупа на обід
Ще до себе просить.
Їде біскуп і туди,
За столом сідає…
Ото страву подають,
Дідич припрошає.
А ксьондз їв би, неборак,
Тілько промахнувся –
У дорозі, на біду,
Поясом стягнувся.
Що робити? Розпусти –
Якось не годиться!
А так сиди та не їж –
Дідич образиться…
Аж, на щастя, під вікном
Малі діти грались
І, звичайне, дітлахи
Бігали, сміялись.
Ото біскуп не промах,
На фиглі береться:
«Ej że, dzieci, będę bić!» –
Кричить і сміється.
Бачать діти, що не страх,
Ще гірше сміються
Та вже собі й до вікна
По кількоро пнуться…
Тоді біскуп з себе пас:
«Poczekajcie ż, dzieci!»
Та поясом помахав:
«A pasa na dzieci!»
27 февр[аля 1859].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1895, ч. 10, стор. 191. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 119, звор. – 120.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 214 – 215.