Бажання

Михайло Старицький

Дайте мені, браття милі,

Крила соколині:

Облечу я край мій рідний

Об єдній годині;

Пошукаю, чи лишилась

Хоч мала місцина,

Де б не знати було кігтів

Пана й жидовина;

Де б дуби широкочолі

Гордо красували,

Де б гаї густі, темряві

Піснями лунали;

Де б степи, неначе море,

Хвилями котили;

Де б річки й озера вільні

Рибою кишіли;

Де б лани свої, не панські,

Слались килимами,

Золотіли б пшеницею,

А не буряками;

Де б в сахарнях я не бачив

Змученого брата,

Де б не гинули в багні тім

Зірочки-дівчата;

Де б не драли на податки

Сорочок і шкури,

Де б здалеку не пишались

Скрізь тюремні мури!

1880

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1889, № 8, стор. 132. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 100.