Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / С / Михайло Старицький / Поезії / Нива

Поезії

Нива

Михайло Старицький

Гей ти, ниво, твого гону

Від Карпату аж до Дону!

Та широка ж, як погляну, –

Геть укрилась килимами,

Огорнулася лугами,

Простяглася до Лиману.

Що ж то, ниво, лихом збита,

Потом, кровію полита,

Заподіялось з тобою?

Не красуєшся стогами,

Не пишаєшся скиртами,

А глушишся лободою!

«Ох ви, жалібники-діти,

Та не вам би й говорити,

Коли сами марно спали!

Де ж були ви? Чужі руки

Завдавали мені муки,

Реп’яхами засівали.

Колись добре я родила:

Виростала з мене сила

Ворогам на страх і горе!

А тепер я геть дичаю

І не бачу тому й краю,

Бо ніхто мене не оре!»

Правда, ниво! За сльозами

Не рушали ми з ралами…

Гайда ж в поле! Гине нива!

Додамо до праці руки:

Хоч не ми, то, може, внуки

Дочекають того жнива!

1877


Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1885, № 18, стор. 207, під псевдонімом «Гетьманець». Друкується за антологією «Акорди», Львів, 1903, стор. 90.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 77 – 78.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 363

Модифіковано : 18.07.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.