Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / С / Михайло Старицький / Поезії / Перед труною

Поезії

Перед труною

Михайло Старицький

Яка манісінька лежиш ти у труні,

Моя зориночко досвітня, яснозора!

На заході блиснула ти мені

На жаль тяжкий, на невимовне горе;

Як квітонька, підрізана серпом,

Ти полягла зарання в домовині…

Ти світові несла новий псалом,

Хотіла стать проти його гордині;

Але та гадина – могуща і жива…

І ось твої схрестились руки білі,

Заквітчана барвінком голова,

А з-під вінка шовкові, темні хвилі

Розсипались на подушці кругом.

Між них чоло мов мрамором біліє;

Склепилися очиці тихим сном;

Отемрили їх пишні довгі вії,

І тінь од них стрілками полягла;

Якась-то думонька таємна підвела,

Мов з подиву, твої тоненькі брови…

Про що вона? Скажи мені, промови!

Чи не сподіялась такого ти кінця?

Чи жаль життя – тернового вінця,

Який тобі діставсь од злої долі?

Чи й там нема ні щастя, ані волі,

За що боролася, сердешна, на землі?

Подай хоч словонько єдине ти мені,

Розваж нудьгу останньої надії!..

Але мовчать твої уста блідії,

Смертельная байдужість на виду…

А я стою, знеможений од горя,

Мов камінь той серед німого моря,

І від тебе очей не одведу!

1880


Примітки

Вперше надруковано в альманасі «Луна», 1881, стор. 61 – 62. Друкується за збірником «Вік», т. І, К., 1902, стор. 289 – 290.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 89.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 172

Модифіковано : 18.07.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.