Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія / Купола : історичний альманах / Купола, вип. 3 (2006 р.) / Духовна спадщина Гуцульщини та Покуття

Духовна спадщина Гуцульщини та Покуття

Свято Хрещення 2006 року ознаменувалося у Музеї українського народного декоративного мистецтва дуже цікавою виставкою високохудожніх творів з приватних збірок Петра Корпанюка (м. Київ), Івана Вишиванюка (м. Коломия) та Бориса Мардаревича (м. Снятии). Виставка стала продовженням проекту «Музеї та колекціонери», основна мета якого – залучення широкого загалу до глибшого вивчення пам'яток матеріальної і духовної культури українського народу, пробудження почуття любові та дбайливого ставлення до національного культурного надбання.

Кахля «Св.Миколай» Кахля із зображенням церкви
Кахля «Св.Миколай» Кахля із зображенням церкви

Центральне місце в експозиції було відведене збірці Петра Корпанюка, представленій різьбленням і ткацтвом кінця XIX – початку XX ст. з Косівського, Верховинського, Коломийського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області, а також поштовим листівкам рідного краю початку XX століття. 37-річний колекціонер, уродженець села Яворова Косівського району і один з нащадків засновника школи гуцульського різьблення Юрія Шкрібляка (1822-1884), виставив раритетні народні меблі – скрині (40 одиниць!) та столи.

Скриня в селянській хаті відігравала особливу роль. Вона призначалася головним чином для зберігання святкового одягу, тканин, прикрас, різних коштовностей, а також для посагу нареченої. Тобто виконувала не лише своє вжиткове призначення, а й була головним атрибутом весільного обряду, символом сім'ї, оберегом духовних і моральних засад.

Виготовляли скрині найчастіше з буку, прикрашали плоским контурним різьбленням («ритуванням»), яке належало до найдавніших різновидів декорування виробів, узор доповнювався малюванням чи бейцю-ванням у червоно-брунатному тоні. Окремі елементи орнаменту підмальовувалися чорною, а пізніше різнокольоровими фарбами (зеленими, жовтими, синіми), що посилювало його декоративність. Скрині мають столярну конструкцію, яка прийшла на зміну довбаним, виготовляли їх без цвяхів. Поширеними на Гуцульщині були скрині з двосхилим віком, що нагадує дах житла (навиставці експонується більшість саме таких зразків). Побутували й скрині з плоским віком, що іноді використовувалися як стіл.

Гуцульські меблі Петро Корпанюк дуже добре проілюстрував своєю колекцією поштових листівок. Вони демонструють яскраві типи гуцулів, їх одяг, побут, місцеву архітектуру та краєвиди Карпат. Ця рідкісна збірка є унікальним джерелом вивчення історії та етнографії самобутнього краю.

Вперше Музей мав нагоду представити шанувальникам дві великі колекції кераміки Покуття, зібрані коломийським краєзнавцем Іваном Вишиванюком та снятинським етнографом Борисом Мардаревичем. Покуття – це територія на заході України, обмежена з півдня Карпатами, з півночі – Дністром, на сході – Черемошем, на заході – Бистрицею. Ці місцевості були центром торговельного обміну, що сприяло розвиткові гончарства та інших ремесел.

Дослідники вважають, що народне мистецтво Східних Карпат та Підгір'я розвивалося в тісному зв'язку з мистецтвом Поділля. Це підтверджується як технологією, так і колоритом та формами гончарських виробів. Найдавніші пам'ятки свідчать про генетичну спільність косівського гончарства з коломийським.

Виступ ансамблю народних музик Президент В.А.Ющенко оглядає виставку
Виступ ансамблю
народних музик
Президент В.А.Ющенко
оглядає виставку

За художньо-стилістичними ознаками можна простежити спільні риси усього регіону виробництва та особливості кожного осередку гончарства. За технологічними ознаками косівська кераміка початку XIX століття – це народна майоліка, виконана в техніці ритування: червоний черепок вкривався шаром білого побілу з наступним ритуванням та малюванням кольоровими ангобами. Після першого випалу робився розпис зеленою та жовтою підполивними фарбами, виріб суцільно вкривався прозорою свинцевою поливою та випалювався вдруге. Майстри Коломиї здебільшого оздоблювали свої вироби ніжними ріжкованими та філяндрованими орнаментами. Пістинь та Косів славилися ритованими мисками, кахлями, свічниками, дзбанками. Народне світосприймання відбилося у наївно-радісному, піднесено-святковому ладі розповідей на виробах. Фантазію митців живлять народні пісні, легенди, перекази, релігійні сюжети. Майстри розповідають в малюнках про щоденне життя, зображують звірів і птахів, рослинні елементи, які єднають людину з природою.

Окрасою виставки стала колекція сюжетних кахель кінця XVIII – початку XX століття. Зроблені в Коломиї, Кутах та Косові, вони вражають майстерністю виконання, насиченістю фарб, оптимістичним і радісним колоритом.

Президент України Віктор Ющенко, який оглянув виставку, із зацікавленістю оглянув колекції.

Опубліковано : Купола (Київ), 2006 р., вип. 3, c. 78 – 79.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 5429

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.