Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія / Купола : історичний альманах / Купола, вип. 4 (2007 р.) / Ювілей Української бібліотеки в Лондоні

Ювілей Української бібліотеки в Лондоні

Людмила Пекарська

доктор філософії, завідуюча Бібліотекою
та Архівом ім. Т. Шевченка в Лондоні

60 років тому в Лондоні, у будинку 218 на Сасекс Ґарденс (Sussex Gardens), що поруч з відомим Гайд Парком, була заснована Українська бібліотека. Невелика читальня, з якої «користало 12 членів денно», знаходилася на другому поверсі орендованого будинку, який у 1945-1947 роках слугував центром українського організованого життя на Британських островах. Весною 1947 року Союз Українців у Великій Британії придбав будинок на Notting Hill Gate (49 Unden Gardens), куди переїхала також і Бібліотека. Сьогодні – це один з найбільш привабливих районів центрального Лондона, де знаходиться відомий антикварний ринок на Портобелло, де низка художніх галерей, антикварних та букіністичних крамниць, маленьких кав’ярень, старих англійських пабів, де вузькі вулиці з їх живим подихом історії та насиченістю щоденного життя.

Протягом шести десятиліть свого існування Бібліотека пройшла різні етапи розвитку. Спочатку вона складалася, головним чином, з колекції книжок Клубу українських канадських вояків та матеріалів, зібраних вояками Української Дивізії. Серед них було чимало цінних речей: збірники львівського «Діла» за 1931-1939 pp., видання Карпатської України часів її незалежного існування, таборові часописи, окремі рукописи та інше. Бібліотечний фонд поступово зростав. З його складу були вислані книжки представництву Фонду Допомоги Українців Канади, українцям у таборах Гамбурга та Бремена, комплектувалися книжки англійською мовою про українські справи для важливіших університетських бібліотек у Великій Британії.

Сьогодні Бібліотека є одним з найбільших центрів української еміграційної літератури в Європі. Тут також знаходиться понад 30.000 одиниць наукової літератури – праці з археології, мистецтва, української історії, політики, культури, класична художня література, історія української діаспори майже з усіх частин світу, видання українських наукових центрів Європи, Америки, Канади, скромно оформлені видання 1920-30-х років, книжки з печатками таборів українських полонених в Ріміні (Італія), різні таборові видання («Батьківщина», «Життя в таборі», «Оса» тощо), література дисидентів епохи холодної війни та застою в СРСР, близько 250 назв українських періодичних видань, що виходили на Заході.

На початку 1960-х років Союз Українців проводив у Великій Британії Шевченківські ювілейні вшанування (100-ліття смерті поета – 1961 р. та 150-ліття від дня його народження – 1964 p.). Серед проведених тоді заходів були видання окремих праць та підготовка Шевченківського збірника в англійській мові, організація низки науково-популярних доповідей з запрошенням вчених-шевченкознавців тощо, і тоді ж прийняли рішення присвоїти Бібліотеці ім’я великого поета. Ця установа була виразником органічного зв’язку між духовністю Тараса Шевченка та свідомістю тисяч українців, що опинилися у Великої Британії по Другій світовій війні. Одночасно Бібліотека знаменувала початок нової фази культурного процесу на чужині. Вона стала життєвою необхідністю для українського шкільництва, студентів українознавства в університетах, учених, громадських і політичних діячів та зростаючого кола чужинців, які цікавились українською справою.

Костянтин Трутовський. Весілля Глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар у Бібліотеці. Грудень 2006 p.
Костянтин Трутовський. Весілля. Олія, полотно. 1872.
Власність Бібліотеки ім. Т. Шевченка в Лондоні.
Розшукується Інтерполом (викрадена з колекції
в грудні 2006 р.)
Глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар у Бібліотеці. Грудень 2006 p.

З Бібліотекою пов’язані імена відомих вчених, громадських та політичних діячів свого часу. Серед її фундаторів був доктор права Петро Ковалів із Швейцарії, який народився в шляхетній родині в Харкові 8 жовтня 1896 року. Початкову освіту отримав у приватній школі в Петербурзі, а потім навчався у Києві: 1915 року закінчив гімназію та напередодні революції 1917 року – військову старшинську школу За часів Гетьманату працював у міністерстві закордонних справ у професора Дмитра Дорошенка. За Директорії був членом дипломатичної місії У HP в Голландії.

Петро Ковалів та його дружина Олена Бербен-Ковалів вклали у Швейцарський банк окремий депозит (3000 фунтів) для потреб Бібліотеки, відсотки якого складали її бюджет. Подружжя також передали цінні книжкові та періодичні видання і важливий дарунок історичної ваги – свої особисті паспорти, видані в січні 1919 року Українською Народною Республікою. Паспорт Петра Коваліва був дипломатичний, отриманий ним як аташе Надзвичайної Місії до Голландії і Бельгії.

Серед кураторів Бібліотеки були відомі вчені – член Сенату Канади П. Юзик, дійсний член УВАН на еміграції П. Курінний, президент НТШ В. Кубійович, ректор Українського господарсько-технічного інституту в Мюнхені Р. Єндик, професор Школи Слов’янських та Східноєвропейських досліджень Лондонського університету В. Свобода, журналіст і етнограф О. Воропай та інші.

Головою Куратори бібліотеки був професор Р. Лісовський, відомий маляр і графік, який починав свої студії в мистецькій школі О. Мурашка, потім навчався у Г. Нарбута і М. Бойчука в Києві, а від 1927 року в Академії Мистецтва в Берліні. У 1929-1945 роках був професором пластичної студії в Празі; його мистецькі праці виставлялися в Києві, Львові, Варшаві, Берліні, Празі та Римі. Майже усі періодичні та книжкові видання Союзу Українців у Великій Британії від 1950 до 1976 року були оформлені саме Лісовським.

У 1960-ті роки Бібліотеку очолив Володимир Шаян, який народився у Львові 1908 року. Після проходження у Львівському університеті курсу філософії, санскритської філології, європейських мов та літератури він отримав ступінь магістра. Займався дослідженням східних релігій, української старовини та мови, аналізуючи древні корені нашої прамови та мов інших народів. Був автором багатьох літературних публікацій та праць, присвячених древній релігії та вірі наших предків. Завдяки ерудиції та захопленню своєю справою Шаян чимало зробив для поповнення бібліотечної збірки у другій половині 1960-х років.

Зібрання Бібліотеки формувалося, в основному, через покупки, дарування та обміни. За багатьма книжками, фотографіями, щедрими дарами стоять цікаві спомини та людські долі.

Інженер Михайло Чорний, який походив із заможної козацької родини на Полтавщині, передав свій паспорт, виданий владою У HP. Він навчався у сільськогосподарській, а потім у старшинській школі в Чугуєві, від 1911 року був гвардійським капітаном російської армії, нагороджений орденами і хрестами за бойові заслуги, а під час революції був старшиною української армії. Після падіння Гетьманату Чорний емігрував до Німеччини, де закінчив агрономічні курси. Він був членом Союзу Гетьманців Державників, співпрацював з гетьманським послом у Великій Британії доктором В. Коростовцем, а також з Гетьманичем Данилом Скоропадським.

Поетеса і художниця Галя Мазуренко, яка була в Армії У HP й відзначена воєнним Хрестом «Залізного Стрільця», передала Бібліотеці збірку малюнків-ілюстрацій до своїх віршів. Ці малюнки у 1968 році виставлялися на мистецькій виставці професора Богуша, й за них вона здобула золотий диплом та мала схвальні відгуки у британської преси.

Серед раритетів Бібліотеки – стародруки на церковнослов’янській мові, євангелія кінця ХУП та ХУШ століть друкарні Києво-Печерської Лаври, з чудовими титульними листками, заставками, віньєтками та малюнками. Євангеліє, друковане Ставропігійським інститутом у Львові (1891), у шкіряному окладі з багатим художнім оздобленням у вигляді рослинного орнаменту та емалевих медальйонів із зображеннями Христа та Євангелістів (1840). Тут також – перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року, прижиттєві видання М. Грушевського, Записки Наукового Товариства Шевченка у Львові, Праці Української Академії Наук початку 1920 років тощо.

Серед останніх надходжень – усі 312 номерів журналу «Київська Старовина» 1882-1906 років, що є єдиною у Великій Британії підбіркою, яка має повний обсяг. Це факсимільне видання підготувало київське приватне видавництво «Купола». Воно протягом кількох років вело пошукову роботу у різних музеях, архівах та відомих бібліотеках Києва, Москви, С.-Петербурга, щоб відтворити з максимальною посторінковою точністю усі випуски журналу. Адже жодне із книгосховищ усією повнотою видання не володіє.

Президент України Віктор Ющенко з дружиною Катериною у Бібліотеці ім. Т. Шевченка в Лондоні Людмила Пекарська знайомить Віктора Ющенка та міністра закордонних справ Бориса Тарасюка з Євангеліями з колекції Бібліотеки
Президент України Віктор Ющенко з дружиною Катериною у Бібліотеці ім. Т. Шевченка в Лондоні. Праворуч – Людмила Пекарська. Листопад 2005 р. Людмила Пекарська знайомить Віктора Ющенка та міністра закордонних справ Бориса Тарасюка з Євангеліями з колекції Бібліотеки

Протягом 25 років свого існування місячник «Київська старовина», не зважаючи на сувору цензуру, об’єднав навколо себе усі українські наукові сили, був єдиним друкованим словом української громадської думки та публікував цінні джерельні матеріали з історії України. В журналі друкувалися такі видатні діячі як М. Костомаров, В. Антонович, Д. Яворницький, Д. Багалій, М. Грушевський, М. Драгоманів, І. Франко та інші.

Але фонди Бібліотеки – це не тільки книги. Тут зберігається значна філателістична колекція з унікальними серіями Києва, з марками підпільної пошти України, польової пошти Української Армії, Карпатської України, перша обігова серія марок Української Народної Республіки та Української Держави (1918, 1919), серія, друкована у військовому географічному інституті у Відні, видання таборової пошти в Реґенсбурзі та Ріміні, поштові листівки, видані на Заході у першій половині XX століття.

Бібліотека містить великий архів, де знаходяться цінні рукописи, документи, рідкісні фотографії, картки, в яких живе минуле України. Серед них – спомини М. Волощука про козацтво і більшовизм на Кубанських землях у 1917-1918 роках, інженера Я. Гавриліва про бурхливі роки воєн і революцій та західноукраїнської інтелігенції 1920-30-х років, про його зустрічі з видатними постатями і діячами тієї доби, листування генерала Шандрука, генерала Армії УНР С Левченка та інших.

Особливу цінність епістолярної спадщини мають листи до Вадима Щербаківського, який останні роки свого життя жив і працював в Лондоні. Серед них листи визначних діячів науки і культури України, вчених істориків й археологів – П. Курінного, В. Козловської, Д. Щербаківського, О. Оглобліна, А. Шульгіна, фотодокументальні матеріали Союзу Гетьманців Державників та гетьманича Данила Скоропадського зокрема. Тут зберігається листування й окремі рукописи Наталії Полонської-Василенко, мистецька колекція якої за її заповітом була передана до Бібліотеки з Мюнхена, інші матеріали. Більшість з них ще не опубліковані і безсумнівно являють значний інтерес для науковців.

Від приватних осіб не лише з Великої Британії, а й США, Канади, Австралії, Франції, Німеччини, інших країн до Бібліотеки надійшли образотворчі й речові пам’ятки та скульптурні твори, утворивши її мистецьку колекцію. Чимало цінних речей було придбано Союзом Українців. До них належить колекція геніального майстра – скульптора, графіка й портретиста Григорія Крука, яка перевезена з Мюнхена до Лондона у вересні 1985 року.

Тут експонуються акварелі Миколи Кричевського, гравюри Якова Гніздовського, літографії Олекси Грищенка, картини відомих художників ХІХ-початку XX століть Костянтина Трутовського, Олекси Новаківського, Івана Труша, Софії Зарицкої, Мирона Левицького, Северина Борачока та інших. Згадані речі характеризують тільки частину збереженої спадщини.

У Бібліотеці працюють студенти й дослідники над своїми науковими працями. У її приміщенні відбуваються презентації книжок, вечори поезії, наукові семінари та зустрічі, виступи англійських поетів, художні та історико-документальні виставки, в тому числі й спільно з Музеєм історії Києва та Національним музеєм історії України.

За змістом своїх фондів Бібліотека є єдиною універсальною українською бібліотекою у Великій Британії, що зосереджує рідкісні еміграційні видання, архівні фотодокументальні матеріали, філателію, твори образотворчого мистецтва, що відображають історичний шлях українського народу. Збереження цієї спадщини, вивчення і публікація речей колекції, співпраця як з науковими установами, так і з окремими дослідниками на Заході і в Україні для популяризації зібрання, науково-дослідної та виставочної роботи є головною метою Бібліотеки ім. Т Шевченка в Лондоні – скарбниці духовних цінностей і культурних здобутків українців на Британських островах.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4557

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.