Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Дослідження Дністра / Екологічний аспект… / 7. Птахи (народні характеристики поведінки, характеру,…

Екологічний аспект
традиційного світогляду українців

7. Птахи (народні характеристики поведінки, характеру, прикмети та повір’я, пов’язані з ними, звертання до птахів).

Галина Бондаренко

54. В с.Гірському, Миколаївського р-ну на зустріч буськів 22 березня печуть 40 дорок (ліниві вареники з маком).

Записано в с.Чайковичі, Самбірського р-ну, Львівської обл. від Незьолик Софії Михайлівни, 76 років, 09.08.97. Записала Алексеєва О.М.

55. Буськів вбивати не можна було, той хто бив, той захворів.

Як зозулю чуєш, то кидай копійки — будуть гроші.

Записано в с.Сусолів Самбірського р-ну Львівської обл. від Дуди Софії Григор’ївни, 71 рік, 11.08.97. Записала Алексеєва О.М.

56. Колись діти ходили босі і коли вперше навесні побачать буська, то кричать :

“Буську, буську у чорнім кожушку,

Бодай тобі ноги посідалися (потріскалися), а мені — ні,

Бо ти ходиш по воді, а я — ні”.

Записано в с.Сусолів Самбірського р-ну Львівської обл. від Городник Марії Василівни, 50 років, за словами її батька Паньківа Василя Миколайовича (1907 – 1985), 12.08.97. Записала Алексеєва О.М.

57. Щоб личко буле біле, без веснянок, діти кричали ластівці :

“Ластівко, ластівко, на тобі рябину, а дай мені білину”.

Записано в с.Повергів Миколаївського р-ну Львівської обл. від Процик Катерини Петрівни, 65 років, 13.08.97. Записала Алексеєва О.М.

58. “Буську, буську, закалатай,

Дай мені сіна по коліна !”

Як почуєш зозулю, то говориш : “Зозулько, зозулько, скільки мені ще прожити, прокуй мені роки”

Записано в с.Погірці Самбірського р-ну Львівської обл. від Клименко Стефанії Іванівни, 49 років, 12.08.97. Записав Бакус В.М.

59. В селі Тершаків раніше було 30 буськів. Вони як відлітають, то радяться між собою. Колись лишили двох молодих буськів. То пізніше по них прилетів чорний бусьок — він їх забрав, бо він — провідник, здається — ватажок. Бачили чорного буська, як він ходив на нараді між білими.

“Пан Бусьок, пан, що я тобі дам ?

Червоні ногавиці і червоний жупан”.

В 1956 році буськи прилетіли дуже рано. Була відлига, а потім вдарив мороз і на болоті замерзли 40 буськів, усі на купі. Багато сиділо в колгоспних стайнях. Люди варили їм бульбу.

На 22 березня на Сорок Святих, коли прилітають буськи, люди чекають їх—варять галушки з маком.

Коли бусько шукає пару собі, а якщо пара є, то бусько з пари його сильно б’є.

Коли почуєш зозулю, то треба роки рахувати, або шукаєш гроші по кишені, береш в кулак, хукаєш в нього і говориш — а щоб мати гроші.

Записано в с.Повергів Миколаївського р-ну Львівської обл. від Бобоцько Анастасії Валентинівни, 70 років. 14.08.97. Записала Алексеєва О.М.

60. Буськи раніше гніздились на солом’яних хатах, там їм було добре. Люди зрубували вершки дерев, щоб вони клали гнізда, частіше це робили на ясені, на бересті, дубі.

Коли бусько є на хаті, то ворона, жаба, гадюка не прийде на обістя.

Колись до конюшні прийшов бусько з поламаним крилом і був два місяці в пана Василя, поки не видужав. Потім пан Василь здав його на різню, де було тепло, і щоб було чим годувати. Коли він приїхав через місяць, то бусько його пізнав і підійшов, як той покликав.

Як буськи відлетять в вересні, то зима буде коротка, легонька, як тиждень після Спаса — то сильна, як на Спаса — то сувора зима.

Записано в с.Станківці Миколаївського р-ну Львівської обл. від Пундора Василя Гавриловича, 91 рік. 19.08.97. Записала Алексеєва О.М.

61. Чорний бусько — проводар, провідник в теплі краї. Буськів називають — “гості наші”.

Діти коли побачать буська казали : “Буську, буську, принеси нам Гануську”.

Коли прилітала ластівка, їй казали :

“Ластівочка чорно-біла
Під стріху гніздо лепіла
І до дітей щебетала
Ніби щось питала. А питала так сердечно :
“Чи бувати тут безпечно ?”
Люба, мила ластівочка,
Не лякайся від гніздочка. Ми і кицю накажемо
І песика прив’яжемо
І нечемного хлопчика накажемо”

Записано в с.Букавина Жидачівського р-ну Львівської обл. від Кривої Євдокії Григор’ївни, 71 року. 20.08.97. Записала Алексеєва О.М.

62. Як було на хаті гніздо буська, то хата не горіла. А ще казали, що буськи — то перетворені люди.

Казка про буська Михайла :

Був дід і баба, мали вони шестеро дітей, а на хаті у них жили буськи. Найстарший син Михайло був дуже лінивий, і тато нагнав його з хати. Сів Михайло на корабель і кудись поплив морем. Але корабель розбився і його викинуло на якийсь берег. Іде він і бачить : косять косарі і одягнуті вони ніби однаково. Один косар каже : “Михайло ! Де ти тут узявся ?”. А Михайло : “Як ти мене знаєш ?”. А той каже : “Ми — буськи (то був той бусько, що жив на хаті його батьків)”. І каже : “Отут є вода — скупаєшся і будеш буськом, а отам — скупаєшся і будеш чоловіком. Таким чином ти зможеш добратися додому”.

Михайло скупався у першій воді і став буськом. Йому налили другої води в скляночку і він полетів додому, але розбив склянку по дорозі. Ходить він буськом по полю, а там його батько працює. Кинув тато палицю, щоб відігнати буська, і перебив буськові ногу. То бусько-Михайло вкрав у сестри Ганусі рушник і заніс його на гніздо. Восени полетів він назад до людей-буськів. Пожив там до весни, знову взяв склянку води і полетів додому. Там перетворився на людину, прийшов до батьків, розповідає їм про все, а вони не вірять. То він їм показав перебиту ногу і рушничок Ганусьчин зняв з буськового гнізда – тільки тоді вони повірили, що він був буськом.

Записано в с.Устя Миколаївського р-ну Львівської обл. від Дмитришин Катерини Павлівни, 84 роки 16.08.97. Записав Квятковський А.С.

63. Найліпше в с.Мельнич відносяться до буськів. Ось одна історія про буськів.

В них на Тартаку на батьківському подвір’ї жила велика сім’я. Коли проводили новий шлях, то подвір’я опинилось дуже близько до шляху, та й хата і всі будівлі були вже дуже старими. От молода сім’я отримала ділянку землі на іншому кутку, і там побудували новий будинок. А на старому будинку жила в них сім’я буськів. Коли почали перебиратися в новий будинок, то речі зібрали на підводи та потихеньку й поїхали. Тато-бусько теж полетів за ними, подивився куди їдуть. Гнізда на старій хаті не рушили, але через декілька днів сім’я буськів прилетіла на нове подвір’я і поклала нове гніздо на їх подвір’ї, хоча дітки буськів були вже величенькі. На наступний рік буськи зразу прилетіли на нову хату, а в старому гнізді вже ніхто не жив.

Записано в с.Мельнич Жидачівського району Львівської області зі слів Войцеховської Марії Леонтіївни, 1949 р.н. 8.07.96. Записала Алексеєва О.М.

64. Якщо знищити гніздо буська, то згорить хата. Деколи люди позбувалися буськів, бо саме й боялися пожежі : буськи, будуючи гніздо, деколи хапали напівзгорілі гілки, а жаринки з них могли спалити хату. Руйнування гнізд не ухвалювалось, навіть сорочих – хоч сорока кур’ят ловить.

Записано зі слів подружжя Бабій Миколи 1924 р.н. і Марії 1926 р.н. уродженців с.Пукасівці Галицького р-ну Івано-Франківської області. 12.07.96. Записав Квятковський А.С.

65. Коли кує зозуля, треба носити при собі гроші, аби закувала тобі з грішми перший раз.

Коли дівчата й хлопці зустрічають перших буськів, що летять у парі, то це знак, що вони одружаться.

Розорювати гнізда гріх.

Записано в с.Хрещатик Заставненського р-ну Чернівецької обл. зі слів Гаврилюк Анастасії Семенівни, 75 років. 7.08.96. Записав Бакус В.М.

66. Коли вперше почуєш зозулю, потрібно мати при собі гроші.

Коли вздриш перший раз ластівку, треба поблагословити її і кинути в її бік грудкою глини, з радості.

Записано в с.Василів Заставненського району Чернівецької обл. зі слів Бербинюк Анни Миколаївни, 1908 р.н. 9.08.96. Записав Бакус В.М.

67. “Як зозуля кукала, то сідала на осику, а осика сі трісла, то сіла на липу або ліщину, тоді матір Божа сказала, що ті дерева будуть родити. От липа має цвіт, а ліска (ліщина) горіхи родить, ці дерева не можна рубати”.

Записано в с.Грабино Городоцького р-ну Львівської обл від Мігуки Анни Миколаївни, 72 років. 13.08.97. Записав Бакус В.М.

68. По Благовіщенню, коли має кувати зозуля, треба мати при собі гроші, дзигари (цигарки), горівку – тоді не бракне їх цілий рік.

Гнізда сорок і ворон можна розорювати, бо вони завдають шкоди людям.

Гніздо бусьок не можна розорювати, бо бусьок спалить хату – візьме принесе вуглик і кине на стріху.

Записано в с.Журавинець Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. від Мелоника Корнила Степановича, 1912 р.н. 22.08.97. Записав Бакус В.М.

69. Буськи збираються у вирій, жирують 30 серпня.

“Буську, буську, закрути нам коло,

Дай нам сіно по коліна, а кропиви під гніздо.”

Записано в с.Козина Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл. зі слів Трощук Домни Степанівни, 1916 р.н. 23.08.97. Записав Бакус В.М.

70. Був собі дід. Взяв він собі на годування двох дівчаток. Потім настала війна. Не було їх чим годувати і він відніс їх у ліс. Господь перетворив їх на голубки. З того часу голубки воркують : “Дідусю, дідусю” – кличуть дідуся.

Записано в с.Ленківці Кельменецького р-ну Чернівецької обл. від Сурдул Л.І. 85 років. 1.08.95. Записала Омельченко Т.Ю.

71. Коли вперше чуєш зозулю, треба мати гроші при собі, тоді кидаєш їй гроші і кажеш : “Я не бачу, де вони впали, щоб не бачила, звідки вони прийшли !” – з грошима будеш цілий рік.

Коли ячмінь наповниться зерном – зозуля перестає кувати, то кажуть, що вона “вдавилася вістрячком”.

Записано в с.Малинівці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. зі слів Скрипник Марії Павлівни, 76 років. 23.07.95. Записала Подоляк М.М.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4120

Модифіковано : 14.10.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.