Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Дослідження Дністра / Екологічний аспект… / 6. Рослини в народних повір’ях, звичаях і обрядах.

Екологічний аспект
традиційного світогляду українців

6. Рослини в народних повір’ях, звичаях і обрядах.

Галина Бондаренко

42. Казали, що не можна рубати яблуньки, де є дівчата, а то вони хворіють.

Добре садити ліщину коло воріт, в кого народиться дівчинка, то вона її оберігає. Колись мати з Іісусом хотіли сховатись від ворогів, а тополя стріпотіла, боялась, а ліщина їх скрила.

Бузина – диявольське дерево.

Записано в с.Мельнич Жидачівського району Львівської області зі слів Войцеховської Марії Леонтіївни, 1949 р.н., 8.07.96. Записала Алексеєва О.М.

43. Якщо збираються класти хату, а на тому місці є садовина, то ту садовину треба корчувати. Тоді печуть хліб і той хліб, свячену воду, гроші хазяїн кидає в те місце, де викорчовано, а потім вже ставлять хату.

Заборон садити якісь дерева коло хати не знають.

Коли забиваєш кіл у землю, то його треба забивати так, як дерево росте, а не в зворотньому напрямку, бо те на недобре.

Записано в с.Довге Тисменицького району Івано-Франківської області зі слів Протас Марії Михайлівни, 1925 р.н. 17.07.96. Записала Алексеєва О.М.

44. На Маковія освячують мак, віночки з різних трав і зілля. Віночки зберігають і використовують для підкурювання, зокрема від страху. Для цього в мисочку потрібно накришити трохи трави з віночка і кинути туди вуглики з печі. Потім миску підносять і три рази обносять довкола голови, три рази перед грудьми і три рази перед ногами.

Записано в с.Піддністряни Жидачівського р-ну Львівської обл. від Чайківської Юлії Андріянівни, 1928 р.н. 19.08.97. Записав Бакус В.М.

45. На подвір’ї не можна садити сосну – вона навіває сум, бузину – на ній Юда повісився, тую – бо нещастя буде, горіха – бо на дереві є знак на корі, що показує коли в якому році буде біда. Краще горіх садити на вулиці, ялину – в кутку.

Записано в с.Чайковичі Самбірського району Львівської обл. від Романович-Чайківської Теклі Іванівни, 88 років. 9.08.97. Записала Алексеєва О.М.

46. На Андрея дівчата беруть гілку черешні, кладуть у воду і дивляться, чи відкриє бруньки. Як відкрила – то дівчина вийде заміж, ні – то не вийде.

Раніше, коли підлоги були земляні, то біля хати краще було садити ясінь, бо він сушить землю, і підлога суха.

Бузину треба вирубувати, бо в ній дідько водиться, а як рубати – то щось буде.

Коли купили хату, було багато бузини – її вирубали, але худоба не водилась, помирала. Люди казали, що треба померле теля закопати під воротами. Так і зробили, тоді стало все нормально.

Як діти просто рвуть траву, їм кажуть не робити цього, бо дощ буде падати, а щоб не було дощу, то треба ту траву назад через голову кидати.

Записано в с.Букавина Жидачівського р-ну Львівської обл. від Кривої Євдокії Григор’ївни, 71 року. 20.08.97. Записала Алексеєва О.М.

47. На Івана хату та паркан замаюють шуваром і різним зіллям. Там, де живе сварлива дівчина, хлопці кидають на подвір’я будаки.

На Зелені свята хату замаюють липою, розкидують пахнющий лепіх по подвір’ю. Бо за словами оповідачки, Ісус Христос казав, що треба так робити, бо тоді Дух Святий прийде. Колись хто знав, той зараз у понеділок зранку той лепіх з подвір’я збирає і в ковбаню несе викидати, поки чужий ніхто не бачив. Але то не всі знали, а тепер ніхто не знає – так той лепіх цілими днями по подвір’ю лежить.

Записано в с.Устя Миколаївського р-ну Львівської обл. від Дмитришин Катерини Павлівни, 84 роки. 16.08.97. Записав Квятковський А.С.

48. Не можна рубати калину. Сестра сестру зарубала і під калину заховала, а прийшов брат, зробив з калини сопілку і зачав грати. І каже сопілка до братчика :

“Помало, помало братчику грай,

Не рази моє сердечко вкрай,

Бо мене сестричка зі світу зугнала

І під калину закопала”.

Бузину не можна викорчовувати бо в ній лихий сидить. Можна лише рубати гілки бузини.

Записано в с.Хрещатик Заставненського р-ну Чернівецької обл. зі слів Гаврилюк Анастасії Семенівни, 75 років. 7.08.96. Записав Бакус В.М.

49. Дерева не можна рубати на дрова від 1 березня до жовтня-грудня – бо у цей період воно “сочить” (дає сік), а сік – це, як для людини кров.

Бузину не можна рубати після полудня, бо то чорта дерево (“того червоного з рогами”). Зять респондентки рубав бузину після полудня, і йому після того боліли руки.

Сосну не можна садити біля хати – щось недобре тоді діє на людину. Бузину не треба садити, бо сама виросте (“біля хати сама сіється”). Калину добре садити біля криниці. На цвинтарі не треба дерева і квітів садити, бо “воно вмерле не видить нічого”.

Записано в хуторі Церквище (Церквиська) Антонівка Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. зі слів Анни Рибки, 1918 р.н. 21.07.96. Записав Квятковський А.С.

50. Не можна рубати бузину. Не можна, аби родючі (фруктові) дерева рубала молода людина, бо їй може щось пошкодити, або може померти.

Дерева не садять лише у високосний рік, бо буде родити через рік.

Записано в с.Костільники (Виноградів) Заліщицького району Тернопільської обл. зі слів Вонцовської Анастасії Павлівни, 1928 р.н. 9.08.96. Записав Бакус В.М.

51. Волосся потрібно покласти під молоду яблуню, вербу або грушку і прикрити травою для того аби не розсіялося, тоді волосся буде гарне і голова здорова.

В суботу до полудня перед Зеленими святами дівчата збирали водолен і примовляли :

“Якби не водолен і не кетоя, була би ти, дівчинонько, по полудню моя”.

На Зелені свята трави освячують в церкві. Трави, котрі святять, не можна, зірвавши, просто так кинути на землю.

Записано в с.Грабино Городоцького р-ну Львівської обл від Мігуки Анни Миколаївни, 72 років 13.08.97. Записав Бакус В.М.

52. Корчувати сад кликали сусіда (когось із чужих або з родини з іншого місця). Після корчування дерева на те місце треба кинути печений хліб.

Записано в с.Журавинець Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. від Мелоника Корнила Степановича 1912 р.н. 22.08.97. Записав Бакус В.М.

53. На Івана Купала до схід сонця збирають траву, якщо трави не зібрали, то можна будь-коли пізніше. Для цього треба принести на те місце кусочок хліба з сіллю і сказати : “Перенеси мене, Боже, в той час, який мені благодатний для збирання зілля !”. Потім треба казати до трави : “Траво, траво, прошу тебе, дай мені твоєї сили на лікування !” Після того казати : “Спасибі тобі, траво, що дала мені своєї сили”, а тоді хреститися і казати “Отче наш” і просити : “Боже, перенеси мене в теперішній час”. На Маковея траву завжди треба збирати на повний місяць.

Записано в с.Комарів Сокирянського р-ну Чернівецької обл. зі слів Курочки Марії Андріївни, має 87 років. Записала 5.08.95. Омельченко Т.Ю.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 23064

Модифіковано : 14.10.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.