Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Дослідження Дністра / Екологічний аспект традиційного світогляду українців / 2. Про веселку

Екологічний аспект
традиційного світогляду українців

2. Про веселку

Галина Бондаренко

4. Про веселку казали, що не треба стояти в тому місці, де вона воду п’є.

Розповідали, колись на одній стороні річки стояла дівчина, а на другій – хлопець, а тут веселка. От вона їх забрала і поміняла місцями.

Кажуть, як веселка з’явилася, то ще буде дощ.

Записано в с.Довге Тисменицького району Івано-Франківської області зі слів Протас Марії Михайлівни, 1925 р.н. 17.07.96. Записала Алексеєва О.М.

5. Веселка п’є воду на погоду. Такого вірша нас навчали батьки :

А хто ж тебе, веселочко,

В семибарвнім квіті

Вималював на тій хмарі

Як на оксамиті ?

Сонечко мня малювало

По дощі, по бурі,

Позичало собі фарби

Від польової рожі.

Позичало барв ясненьких

Від квіток з городу,

Малювалю, віщувало,

Що буде погода.

Записано в с.Підгірці Миколаївського р-ну Львівської обл. зі слів Лівої Марії Ільківни, 1928 р.н. 17.08.97. Записав Бакус В.М.

6. На подвір(ї баби Люби є криниця, з якої веселка 2 рази пила воду. Перший раз це бачила її сестра, яка була старша за Любу на 4 роки. А другий раз вони це бачили разом із сестрою. Любі тоді було 8 років, а сестрі 12 (приблизно). А було це так – тато з мамою були у полі. Почало хмаритись і гриміти. Тепер, каже баба Люба, так не гримить, як раніше гриміло. Дощ падав такий великий, що вони боялись ходити під дощем, щоб не втопитись – така сильна була злива. Вода стояла дуже високо на рівноті. Потому дощ впав. На подвір(ї був великий сад. Вони з сестрою дивились у вікно на відстані приблизно 12 – 15 метрів. Вони побачили, як райдуга йшла в небо і заходила в криницю. А сестра їй і каже : “Дивись, Люба, це вже другий раз райдуга у нас воду п(є. Будемо бачити, як вона буде виходити з кирниці”. Але вони не встигли зрозуміти, як райдуга виходила із кирниці, бо мигнуло, як світ засвітив, райдуга випила всю воду із кирниці. І з того часу не стало в кирниці води. Сказали треба закрити кирницю – закрили камінням, щоб було рівно. Потім згодом розібрали і ту хату, з якої діти дивилися.

Потім прийшов син Люби і почав розповідати, що коли він був малий, то приснився йому сон, що кирниця повна води. Він про те розповів батькові, тоді розібрали каміння і побачили, що дійсно в кирниці є вода. Люба Сурдул вважає, що ця вода – цілюща, вона каже, що ця вода свята.

Записано в с.Ленківці Кельменецького р-ну Чернівецької обл. від Сурдул Л.І., 85 років. 1.08.95. Записала Омельченко Т.Ю.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1687

Модифіковано : 14.10.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.