Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Заславщина багатьох культур / У складі двох імперій.… / Заславщина в національно-визвольних змаганнях…

Заславщина багатьох культур

У складі двох імперій. Заславщина від кінця XVIII до початку 90-их років ХХ століття

Заславщина в національно-визвольних змаганнях 1917 – 1922 років

Ярослав Кукуріка

У розглядуваний нами період Заславський повіт займав значну частину Південно-Східної Волині. До його складу входили території Білогірського, Славутського, Шепетівського, Красилівського, Теофіпольського й Волочиського районів. На півночі повіту знаходилися, тепер переважно понищені, великі лісові масиви, що сприяло розвитку повстанського та партизанського рухів. Заславський повіт входив до складу Волинської губернії, з центром у м. Житомирі. На півдні він межував з Подільською губернією. Повіт знаходився поблизу кордону з Австро-Угорщиною, що проходив по р. Збруч. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття тут активно діяли українські патріотичні та просвітницькі організації, що певним чином сприятливо позначилось на національній свідомості населення краю, його активній участі у боротьбі за свободу та незалежність України. Разом з тим прикордонне положення краю зумовило наявність у ньому значних військових ґарнізонів, що складалися переважно з російських солдатів та офіцерів. Значною популярністю серед військового континґенту користувалися російські демократичні партії – есерів та меншовиків, а пізніше – більшовиків. Ця обставина теж сприяла активізації політичного життя Заславщини.

Край досить віддалений від провідних економічних та політичних центрів України. На території сучасного Ізяславського району було 1 місто, повітовий центр – Заслав і 3 містечка – Білогородка, Плужне й Кунів.

Населення Заслава ледве перевищувало 10 тисяч мешканців, а містечок – усього по кілька тисяч (найбільший перепад стався між 1919 – 23 роками: у 1919 р. в Заславі налічувалося 18 тис. мешканців, коли у 1923 лише 10 тис. [Міньков І., Стецюк В. Ізяслав. Історико-краєзнавчий нарис. Матеріали для лекцій та бесід до 1000-річчя міста. Хмельницька обласна організація товариства «Знання». Рукопис. − С. 22. − Прим. ред.]). Залізниця, що перетнула повіт з північного сходу на південний захід і пройшла через Заслав та Білогородку до Тернополя та Станіслава, побудована тільки 1913 р., була одноколійною й не встигла серйозно вплинути на індустріялізацію та окультурнення краю. Ще одна залізниця, що пройшла через станцію Великі Пузирки, тільки ледь-ледь зачепила територію повіту. Потужних промислових підприємств теж не було, господарство носило яскраво виражений аґрарний характер.

  1. Революційні події 1917 р.
  2. Відлуння більшовицького перевороту
  3. Період Центральної Ради
  4. Гетьманська влада
  5. Партизанський рух
  6. Директорія
  7. Наступ більшовиків
  8. Перші кроки радянської влади
  9. Опір большевицькій владі
  10. Голод 1921 – 1923 рр.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 8455

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.