Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Д / Дніпрова Чайка / Поезії / «І небо похмуре, і сонця немає…»

Поезії

«І небо похмуре, і сонця немає…»

Дніпрова Чайка

І небо похмуре, і сонця немає,

І темна ялина замовкла, дрімає:

Спустивши в несилі нерушнії віти,

Стоїть вона, сумом тяжким оповита.

Не чуть соловейка, не чуть і зозулі –

Пісні про кохання немов промайнули.

Кричать, мов дурні, горобці лиш одні

Немов щось торгують та ділять вони.

І іншії квіти пелюстки згорнули,

Стоять, похилившись, неначе поснули.

Бджола не летить до квіток запашних

І вітер-збиточник злякавсь і затих.

Не чути по лісі зеленого шума –

Усе повила невеселая дума.

І в людському серці буває таке,

Неначе замерзне серденько палке:

Воно не радіє, воно не болить,

А тільки щось темне його туманить:

Чи є то журба за минулую долю?

Чи то передчуття нової недолі?

А тільки – і щастя воно не благає,

І сили боротися з лихом не має,

Неначе придушене, мовчки мовчить.

Та сивим туманом життя туманить.


Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 327.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 488

Модифіковано : 18.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.