Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Д / Дніпрова Чайка / Поезії / «Я бачила сумну, покинуту могилу…»

Поезії

«Я бачила сумну, покинуту могилу…»

Дніпрова Чайка

Я бачила сумну, покинуту могилу:

Придавлена камінням гробовим,

Спустошена, нікому вже не мила,

Стоїть вона вартівником німим.

І люди, хто б пам’ятать повинні,

Що плакали колись, клялись не забувать, –

Наклавши камінь той, самі немов камінні:

Не йдуть з того часу поплакать чи згадать.

Німа, розрушена, стоїть, мов сиротина,

Лиш деревце одне – і де воно взялось? –

Їй гілля простягло, неначеб то обійми,

І ласкаво круг неї обвилось.

Як витяглось воно з-під дикого каміння!

Як скроплене росою, шелестить!

І, вдячнеє за захист для коріння,

Силкується могилу закрасить.

Даремно, бідне, цвіте, й зеленіє,

І обсипа могилу цвітом запашним:

Німа вона стоїть, не чує, не радіє,

Байдужа до всього, не розмовляє з ним!

Ти ж друже, не труна, не кам’яна могила:

Живий болісний крик в душі твоїй дзвенить

Невже ж, о господи, зовсім моя несила

Надію на життя в тобі знов воскресить?!


Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 298.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 518

Модифіковано : 12.03.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.