Замикана скриня

Дніпрова Чайка

Я бачила замкнену скриню:

Давно її хтось замикнув

І, певно, ключа од колодки

Згубив десь та й зовсім забув.

Стоїть вона, пилом покрита,

І шашіль давно її їсть.

Яким вона скарбом набита?

Яка з неї людям користь?

Чи, може, там гроші? чи плаття?

Коралі? хутра дорогі?

Чи, може, лиш дранеє шмаття,

Не маюче й крихти ваги?

Хто зна! І може б той краще

Добродійство людям зробив,

Хто б ключ підібрав, зломив петлі,

Ніж той, хто замкнув і згубив.

Отак і душа у людини

Буває замкнута, німа,

І з неї, як з давньої скрині,

Жадної користі нема.

І, може, добро те зотліло

І здатне на розпал один,

А може, ще що й уціліло

І варте для кращих годин?

Хто зна! Не давайте ж бо скрині

Даремне без діла зотліть,

О, дайте ж ключа мені швидше,

Хутчіше її одімкніть!

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 294.