«Про все скажу…»

Дніпрова Чайка

Про все скажу, про все я проспіваю,

Всі ймення голосно назву,

І лиш одне од людських вух утаю,

Сховаю й біль, з яким весь вік живу.

Всі провини і всі гріхи прощаю

Друзям і навіть ворогам,

Для себе лиш прощення я не знаю,

Не знаю забуття своїм гріхам.

З усім, з усім боротися готова:

З собою, з долею, з людьми,

І проти того лиш не мовлю я ні слова,

З ким так колись були щасливі ми.

Колись були… Розвіялись надії,

Побив мороз колишнюю весну,

Того ж, хто погубив мої квітчасті мрії,

Усе ж не проклену, о ні – не проклену!

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 289.