Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Д / Дніпрова Чайка / Поезії / Посуха

Поезії

Посуха

Дніпрова Чайка

Давно був дощ, змарніло поле,

Посхла розкішная трава.

Будяк остався лиш по голій

Толоці. Наче нежива,

Стоїть з сухими колосками

Убога нива. Все мовчить.

Вогонь невпинно язиками

По селах, по лісах біжить…

Ще гірше пекло і задуха:

Дим очі їсть і світ сліпить!..

Нема дощу, – а хто ж в посуху

Пожежу може зупинить?..

І в людях теж бува посуха:

Все мертвим сном неначе спить,

Забитого в кайдани духа

Ніхто не може розбудить.

І мовчки гинуть людські сили,

Надія гасне, віра схне,

І димом, смородом могили

На молодії душі тхне.

Коли ж минеться зла година

І знов прокинеться усе?

І звідки хмара та налине.

Що дощ цілющий принесе?


Примітки

Вперше надруковано в альманасі «Перший вінок», Львів, 1887. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 245.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1170

Модифіковано : 13.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.