Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Д / Дніпрова Чайка / Поезії / Зірка

Поезії

Зірка

Дніпрова Чайка

Кругом мряка, кругом хуга

І мороз лютує,

Наганяє вітер тучу,

Дерева турбує.

Снігом білим замітає

Зів’ялії квіти,

Без жалю скрізь обриває

Листочки і віти.

Темно, сумно, страшно в полі,

Немає дороги,

Незнайоме поле голе.

Потомились ноги.

Тільки серце не втомилось.

Не плаче – співає,

Бо хоч темно, а на небі

Зіронька ще сяє.

Нехай хмари небо криють,

Нехай вітер плаче, –

Вона сяє – не журюся,

Поки її бачу.

Поки сяє, не загасла,

Не загасну в світі.

Буду знати, куди іти,

Що мені робити:

Надо мною ще малою

Зірка та засяла,

Знання світу з того часу

Серце забажало.

Поки жива, все одного

Я бажати буду:

Тої зірки, того світу

Повік не забуду!

Одного ще тільки в зірки

Щиро б я просила:

Трошки світу, щоб я й другим

Колись посвітила…


Примітки

Вперше надруковано в збірнику «Степ», Херсон, 1886. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 241 – 242.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1447

Модифіковано : 23.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.