Прийнявши лист від Ф.

Дніпрова Чайка

Питаються люди – який в мене милий,

Який? Розказати не вмію!

Як рай, він хороший, як май, він вродливий,

Лиш хто його бачити вспіє.

З такою красою є квітка на світі:

День гожий і сонечко сяє –

Вона ж, позгортавши всі листячка й віті,

Додолу, зів’яла, зникає

Милуються іншими люди квітками,

Зів’ялую квітку минають,

А ніч тільки небо засіє зірками,

В гаю солов’ї заспівають, –

Під ясною зіркою квітка розкриє

Голівку, политу росою,

І дивляться мило, обидві німії,

Однакові, рівні красою.

Отак від кохання якраз процвітає

Мій милий, мій щиро коханий,

Красу ту, ті очі я бачу, я знаю, –

Хай кажуть же люди: «Поганий!»

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком. Ф. – очевидно, Феофан Василевський.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 236.