«Колись було...»

Петро Гулак-Артемовський

Колись було,

Та вже давно…

Аж за Богдана Хміля;

Аби папір,

Черкай на спір!

Писалось без портхвіля.

Тепер інак,

Та й мудро так:

Вся сила, бач, в портхвілях!

За те ж не лай

І вибачай,

Що пишуть, мов з похмілля!

Воно й не див!

Бо розум жив

Тогді в старій хатинці,

Тепер зійшов,

Жить перейшов

В мальованім будинці!

2 марта 1857 г., Харьков

Примітки

Вперше надруковано Ю. Романчуком у ЗНТШ, 1904, т. 60, кн. 4, с. 10, під заголовком: «Сыну моему, при посылке ему в Санкт-Петербург делового портфеля».

Дата в першодруку: «1857 г. 2 марта. Харьков».

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Сыну моему… – Гулаку-Артемовському Йосипові Петровичу (1828 – 1880).

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 102.