«Не виглядай, матусенько...»

Петро Гулак-Артемовський

Не виглядай, матусенько,

В віконечко – в поле;

Не клич дарма татусенька:

Не вернеш ніколи!

Вибравсь татусь, вибравсь рідний

В далеку дорогу,

Та й наказав тобі, бідній,

Молитися богу.

Пішов татусь в той край гожий,

Де місяць і сонце

З світлиць божих на світ божий

Дивляться в віконце.

24 октября 1855 года, Харьков

Примітки

Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у журн. «Зоря», 1896, № 2, с. 386, без дати, під заголовком: «Матері-удові; на смерть Н. А. Купчинова». Зберігся автограф під заголовком: «Овдовевшей матери семейства В. И. Кпчнв-ой». На першій сторінці зшитка напис польською Нового харківського професора А. Станіславського: «Автограф, присланий мені поетом 2 січня 1856 р. у Харкові» (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 1).

Подається за автографом.

Другу строфу цього вірша А. Станіславський процитував у своїй промові на похороні П. П. Гулака-Артемовського.

Вірш адресовано Купчиновій Варварі Іванівні, знайомій поета (див. також вірш «До Варки»).

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 93.