«Писав пан: звізду дав...»

Петро Гулак-Артемовський

Слышану сотвори мне заутра милость твою, яко на тя уповах.

Ой де ж вона залетіла,

Обіцяна Галка Біла?

Мабуть, Харків проминула.

Чи не в вирій лиш шморгнула?

Погана справа:

Нема Станіслава!

Писав пан: звізду дав

І червону стрічку.

От я й ждав… Дулю взяв –

Ще й поставив свічку!

Ой, схоплюсь!.. утоплюсь!..

Повішусь на гілці!

Або смерть, як нап’юсь,

Найду я в горілці!

Поскупився цяцьки

Прислать на свитину, –

Присилай же гвіздки

Забить домовину!

Не турбуй! не рятуй!..

Ні!.. вже не оклигну!

Таки вмру… не здивуй!

Ще й ногою дригну!

І святих не скликай:

Вилають на славу!

Лучче гривню виймай

На дзвін Станіславу!

23 января 1852 г., Харьков

Примітки

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1897, кн. 3, с. 482 – 483.

Збереглися два автографи: в листі П. П. Гулака-Артемовського до М. М. Лонгінова від 20 січня 1852 р. (ІРЛІ, № 23.597, арк. 39 – 40) та в його ж листі до А А. Вагнера від 23 січня 1852 р. з припискою французькою та російською мовами:

«Такою була моя друга ієреміада, яку я надіслав моєму ангелу-хранителю 20 січня поточного року, вельмидорогий і вельмишановний Андрію Андрійовичу! Чи не знайде вона відгук у Вашому серці? П. А. Г. 23 января 1852. Харьков».

Вот уже минуло 24 дня с того дня, как грамота подписана, а св. Станислава нет как нет. Это необъяснимо! Непостижимо!» (ДПБ, ф. 121, № 4, арк. 9 – 10).

Подається за автографом, що зберігається в ДПБ.

…ще й поставив свічку! – До цього рядка в автографі, що зберігається в ДПБ, є авторська примітка: «По получении радостной вести мы служили благодарственный богу молебен 8 и 16 января».

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 82 – 83.