«Тим до тебе не хожу...»

Петро Гулак-Артемовський

Тим до тебе не хожу,

Мій любий сусіде,

Що хоч заріж – не скажу,

З чим поштар приїде.

Як приїде з тим листом,

Що турка побили,

Тогді й з хати я притьмом,

Що матиму сили.

Поголюсь, причепурюсь,

Накину й свитинку

Та до тебе й попхаюсь,

Ще возьму і жінку.

А ти своїй накажи

Жіночці Парасці,

Щоб пекла книші й коржі,

Та й було б… по чарці.

2 марта 1854 г., Харьков

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1926, кн. 10, с. 135 – 136, під заголовком: «Ответ моему соседу Никанору Михайловичу Лонгинову на его запрос, почему я его давно не навещаю» (о публікації ЛНВ помилково – «Никифору Михайловичу»).

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 92.