Козацькі ксьондзи

Степан Руданський

Раз Хмельницький заявив

По військові свому,

Що хто пана приведе, –

Дасть по золотому;

А хто ксьондза – тому три

Обіцявся дати…

Пішли наші козаки,

Давай мудрувати.

Тілько пана де діпнуть,

Виголять чуприну

Та й і кажуть: «Пам’ятай!

Гляди, бісів сину:

Як часами тебе наш

Спитає Хмельницький,

То ти, шельмо, говори,

Що ксьондз католицький».

То, бувало, приведуть…

«А хто ти?» – питає.

– А ксьондз! – каже. То й козак

Плату відбирає.

І такого ж тих ксьондзів

За тиждень прибуло, –

Що і в Римі стілько їх,

Майбути, не було.

23 июня [1859].

Примітки

Вперше надруковано у виданні: «Твори Степана Руданського. Том І. У Львові, 1895», стор. 118 – 119. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 169, звор. – 170.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 288.