Рак

Степан Руданський

Забагає німець рака,

Не вміє назвати,

Закликає христьянина,

Давай мудрувати:

«Вгадай, – каже, – что мой хочет?»

– Та ні, не вгадаю!

«Нога многа, уса долга!

Знаєш?..» – Ні! Не знаю!

«Как не знаєш!.. сам он малий,

Кафтан єго разний,

Как нє сварен – кафтан чорний,

А как сварен – красний…

Тепер, – каже, – угадаєш?»

– Та ні! не попаду!

«Как нє знаєш?.. Шейка шльоп-шльоп,

А перед іззаду…»

– Чи не рака? – «Рака, рака!»

– Бодай же вас, пане!

Найшли ж і ви в наших раків

Німецькі каптани!

21 июня [1859].

Примітки

Вперше надруковано І. Франком за копією В. Стрільчевського в ж. «Зоря», 1886, ч. 13-14, стор. 222. Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 161, і «Співомовки 1861», стор. 49. Подається за автографом 1857 – 1859 рр. В автографі 1861 р. приказка має заголовок «Загадка», текст її перекреслено цензором.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 277.