До поета
Володимир Самійленко
(Посвята всім голодним поетам)
Поете, не хвались, чи маєш хліб, чи ні!
Якеє нам до того діло?
Ввесь обов’язок твій – складати нам пісні,
Але не дбать про власне тіло.
Не будем ми питать, чи їв ти, чи не їв, –
Чи ліпше нам, чи гірш від того?
А може, загуде ще краще віщий спів
З харчів Антонія святого!
Коли сатирик ти, то голод добрий тим.
Що дасть сатирі більше злості;
Як лірик ти, то знай, що з черевом легким
Літати легше в високості.
Голодний день у день або хоч через день,
Зміцниш ти в утлім тілі духа
І гостро так утнеш, що від твоїх пісень
Ми всі позатуляєм вуха
І скажем: «Песимізм в зображенні життя
В йому занадто розвинувся,
А справжній був поет, та шкода, що пуття
Не буде з його, бо схитнувся».
І пожалкуємо, бо добрий ми народ,
Бо добрість – наша певна хиба;
Не раз, наслухавшись сумних яких пригод.
Ми раді навіть дати хліба.
А ти не дбай про хліб, – то був би з тебе глум, –
Тобі-бо їсти не подоба:
Ти джерело пісень, творець високих дум,
А не звичайная особа.
Втішайся ж нектарем, амброзію глитай
Співай, та тільки щоб не сумно,
Бо в вік наш поступу журитись через край
І непрактично, й нерозумно.
А як, знесилившись, ти ляжеш у труні,
Тоді-то нам тяжкі клопоти!
Складати некролог, хвалить твої пісні
Й твої нескінчені роботи.
Ми будем битися за те, хто ближчий був
До тебе з нас, як жив ти в світі;
Ми будем плакати, що рано полинув
Ти геть від нас у пишнім цвіті.
І слово кожнеє, яке єси прорік,
Смутить нам буде серце бідне;
І так тужитимем, аж поки нам за рік
Про тебе пам’ять не обридне.
1893 р., квітень.
Примітки
Вперше надруковано в журн. «Зоря». – 1893. – Ч. 17. – С. 328. Підпис: В. Самійленко. Дата: 1893 р. Одночасно з’явився в газ. «Діло». – 1893. – Ч. 201. При передруку в альманасі «Хвиля за хвилею», Чернігів, 1900, дату уточнено: 1893, квітень.
Вірш входив у збірку «Україні».
Подається за виданням 1906 р., датування – за альманахом «Хвиля за хвилею».
З харчів Антонів святого! – Мова йде про Антонія (250 – 356). засновника чернецтва. Прославився своїм подвижництвом, самітним і аскетичним способом життя. Канонізований християнською церквою як святий, поіменований Великим. Його образ виведено в ряді творів живопису, літератури.
Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 87 – 88.